МИСТЕЦТВО КОНТЕМПОРАРІ І ТАНЕЦЬ КОНТЕМПОРАРІ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ РАКУРС
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308383Анотація
Мета статті – уточнити зміст поняття «танець контемпорарі» в оптиці мистецтвознавчих підходів до тлумачення терміна «мистецтво контемпорарі». Методологія дослідження. Термінологічний метод дозволив співвіднести терміни та означувані ними поняття; також застосовано методи аналізу, порівняння, теоретичного узагальнення. Наукова новизна. Проаналізовано термін «танець контемпорарі» крізь призму терміна «мистецтво контемпорарі», доведено унікальну дуалістичну природу танцю контемпорарі (інтегративна система техніко-технологічних та ідейно-філософських складників). Висновки. Термін «танець контемпорарі» суголосний з терміном «мистецтво контемпорарі» в аспекті сьогочасності, актуальності, але набуває специфічних рис в хореографічному та хореологічному дискурсі. Терміни «сучасний танець» та «танець контемпорарі» не є тотожними: перший вживають на означення широкого спектру різновидів, напрямів, стилів сучасного танцю ХХ – початку ХХІ ст., другий – на означення самостійного різновиду сучасного танцю, що виник наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Танець контемпорарі можна розглядати як комплексний феномен, що є не лише сукупністю методик та технік танцю (техніко-технологічний рівень), а й перебуває у площині філософських та культурно-мистецьких концептів (духовно-ментальний, ідейно-естетичний рівень), що стають одночасно й джерелом танцю контемпорарі, й його регулятором. Танець контемпорарі дуалістичний за сутністю, інтегрує іманентні танцювальні риси та риси контемпорарного мистецтва в цілому, є інтегративною системою техніко-технологічних та ідейно-філософських складників.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.