ЖАНРИ АНГЛІЙСЬКОЇ ДУХОВНОЇ МУЗИКИ У ТВОРЧОСТІ ДЖ. РАТТЕРА ЯК ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ АНГЛІЙСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета дослідження – визначити стильове призначення композицій Дж. Раттера, зроблених у різні роки, але об’єднаних духовним жанровим показником, який від початку минулого століття виділив різножанрову продукцію композиторів Англії, від Е. Елгара до Б. Бріттена, У. Уолтера, М. Тіппетта і вчителя Раттера – Дж. Тавенера. Методологічною основою дослідження виступає інтонаційний підхід, як він зазначився у роботах послідовників Б. Асаф’єва в Україні (див.публікації Д. Андросової, О.Маркової, О. Муравської, А. Соколової), а також з опорою на розробки хорового виконавства одеської школи (праці  В. Луговенко, Г. Шпак, інших науковців). Наукова новизна роботи зазначається в оригінальності подання смислу стильових дифузій хорової спадщини Англії ХХ століття від некласичних зрізів до поставангардної еклектики зламу ХХ-ХХІ століть і базовості розуміння в них національної церковної виражальної складової, яка надавала й надає самостійного стильового смаку відповідним типологічним поєднанням, співвідносним із ігровою мозаїчністю поставангарду й пост-поставангарду сьогодення. Висновки. Стильова еклектика необарокових побудов минулого віку  і неоготичні спрямування початку ХХІ століття угрунтовані, по-перше, релігійно-вжитковою засвоєністю продуктів Англійського відродження ХХ сторіччя як другого кельтського Відродження на землях Британії-Англії на тлі буття поствікторіанських спрямувань до ірландсько-бритських православних витоків національної культури. А, по-друге, вказана угрунтованість духовно-хорової творчості Англії на початку ХХІ століття і в її межах висунення таких споріднених обставинами життя і творчості майстрів як Дж. Тавенер і Дж. Раттер неоготичними тенденціями «поглинання» художньої самодостатності компенсативно-соціальною потребою в композиціях, які стоять на «пограниччі» духовно-прикладної і духовної сфер і в яких  зосереджуються антитетичні спрямування  стилів та видів творчості, аж до торжества в творах Дж. Раттера повноти популярного мислення в ракурсі серйозності духовної славильності хоралів-антемів.