СТИЛІСТИЧНІ ТА ІКОНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІКОНИ "УСПІННЯ" З КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147529Ключові слова:
іконопис, дослідження, іконографія, атрибуція, Києво-Печерська Лавра.Анотація
Мета роботи. Дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати особливості стилю й іконографії пам’ятки та розглянути ікону в широкому контексті київського та лаврського іконопису XVIII століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні принципів системного мистецтвознавчого аналізу. Комплексний підхід при дослідженні проблеми передбачив поєднання наступних наукових методів: аналітичного – для вивчення стану обраної теми; порівняльного стилістичного та іконографічного аналізу пам’яток – для окреслення певних особливостей творів мистецтва. Особливості матеріальної структури ікони визначені за допомогою оптичних досліджень поверхні живопису у видимому прямому та бічному світлі, в інфрачервоному (ІЧ‑) діапазоні випромінювання; проведено пошарове візуальне дослідження поверхні фарбового шару. Наукова новизна полягає у виявленні стилістичних та іконографічних особливостей пам’ятки, а саме: в композиції ікони акцентується священно‑історичний аспект побутування святині, стиль ікони свідчить, що іконописець був знайомий із образотворчими пам’ятками (іконами і гравюрами) монастирського кола Києва, Чернігова, художньої традиції Зброярської палати; у виконанні ікони використовуються методи, що запозичені з ювелірних технік (імітація чорніння по золоту та сріблу) і техніки гравіювання на міді (граф’я, штрихування як пензлем, так і різцем). Під час дослідження виявлені стилістичні аналогії серед ікон та гравюр лаврського та чернігівського походження, ікон художньої традиції Зброярської палати, а також ікона‑список із зібрання Псковського державного об’єднаного історико‑архітектурного та художнього музею‑заповідника (інв. № 1601), яка на сьогодні є єдиним іконографічним аналогом ікони з НХМУ серед пам’яток іконопису. Висновки. За результатами комплексних (стилістичних, іконографічних та візуальних оптичних) досліджень стало можливим пов’язати створення ікони "Успіння" (інв. № И‑61, НХМУ) з монастирським колом лаврських майстрів. Зокрема, з великим ступенем ймовірності, приписати виконання ікони Івану Щирському.
Посилання
Белик Ж. Г. Успение Богоматери в иконописи, графике и декоративно-прикладном искусстве XV – начала XX века: вступ. статья / Ж. Г. Белик, Е. Я. Зотова, Н. И. Комашко // Успение Богоматери. Иконы, графика, декоративно-прикладное искусство XV – начала XX века [Каталог выставки] . Москва, 2017. С. 17–18.
Духовна спадщина подвижників Христа відлунням пам’яті жива [Образотворчий матеріал] : [каталог виставки / упорядник О. Адамович]. Київ : РC WORLD UKRAINE, 2001. 56 с. : іл. С. 42–43.
Иконопись Оружейной палаты из частных собраний : [каталог выставки] / сост. Н. И. Комашко. Москва : Красная площадь, 2017. 168 с.
Иконы России. Министерство культуры Российской Федерации ФГУП ГИВЦ Минкультуры России, 2010–2018. URL: http://www.iconrussia.ru/icon/detail.php?ID=5294 (дата звернення : 24.02.2018).
Картины церковной жизни Черниговской епархии из IX-вековой ее истории. Київ : Фото-лито-тип. С. В. Кульженко, 1911. 206 с. : ил.
Каталог збережених пам’яток Київського Церковно-археологічного музею 1872–1922 рр. / ідея кат. та заг. ред. С. Кролевець ; відп. ред. В. Колпакова ; рек. вченою радою НКПІКЗ. Київ, : НКПІКЗ, 2002. 244 с.
Комашко Н. И. Ильинская Черниговская икона Божией Матери. Иконография. Православная энциклопе-дия. Москва, 2010. Т. 22. С. 360–365.
Лопухіна О. В. Києво-Печерська ікона Успіння Богородиці. Історія і побутування чудотворного образа XI XX ст. Лаврські мистецтвознавчі студії. Київа, НКПІКЗ, 2015. С. 97–113.
Православна ікона Росії, України, Білорусі. Образотворчий матеріал: каталог виставки .Києво-Печерський заповідник. Київ: Новий друк, 2008. 208 с.
Степовик Д. Іван Щирський. Поетичний образ в українській бароковій гравюрі. Київ, 1988. С. 73–75.
Український іконопис XII–XIX ст. з колекції НХМУ. Образотворчий матеріал] = Ukrainian icon XII–XIX с. from collection NAMU : [альбом / авт. ст. Л. Членова ; упорядкув. Ю. Литвинець ; авт. проекту А. Мельник]. – Хмельницький : Галерея ; Київ: Артанія-Нова, 2005. 256 с. : іл.
Belik, Zh. G. & Zotova, Ye. Ya. & Komashko, N. I. (2017). Assumption of the Mother of God in icon painting, graphic arts and decorative arts of the 15th – early 20th century. Assumption of the Mother of God. Icons, graphics, arts and crafts of the 15th – early 20th century. (S. A. Kyr'yanova & O. V. Smyrnova, comps), (pp. 17–18). Moscow [in Russian].
Adamovych, O. (Comp.). (2001). The spiritual heritage of Christ's ascetics by echo of memory is alive, (pp. 42–43). Kyiv : RC WORLD UKRAINES [in Ukrainian].
Komashko, N. I. (Comp.). (2017). Icon painting of the Armory Chamber from private collections. Moscow : Krasnaya ploshchad [in Russian].
Ikony Rossii. Retrieved from http://www.iconrussia.ru/icon/detail.php?ID=5294 [in Russian].
Vasyliy, bishop of Chernigov and Nezhin. (Author of the foreword). (1911). Pictures of the church life of the Chernigov diocese from the 9th century history. Kiev : Foto-lito-tip. S. V. Kul'zhenko [in Russian].
Krolevets' S. & Kolpakova, V. (Eds.). (2002). Catalog of the preserved monuments of the Kiev Church and Archaeological Museum in 1872–1922. Kyiv : NKPIKZ [in Ukrainian].
Komashko, N. I. (2010). Il'insk-Chernigov Icon of the Mother of God. Iconography. Orthodox Encyclopedia. (Vols 22), (pp. 360–365). Moscow [in Russian].
Lopukhina, O. V. (2015). Kiev-Pechersk Icon of the Assumption of the Virgin. History and existence of miraculous image of the XI–XX centuries. Lavrs'ki mystetstvoznavchi studiyi, (pp. 97–113). Kyiv : NKPIKZ [in Ukrainian].
Orthodox icon of Russia, Ukraine, Belarus. (2008). Kyiv : Novyy druk [in Ukrainian].
Stepovyk, D. (1988). Ivan Shchyrysky. Poetic image in the Ukrainian Baroque engraving, (pp. 73–75). Kyiv [in Ukrainian].
Lytvynets, Yu. (Comp.). (2005). Ukrainian icon XII–XIX s. from collection NAMU. Khmelnytskyy : Halereya ; Kyiv : Artaniya-Nova [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.