СВЯТКОВА КУЛЬТУРА ВЕРСАЛЮ ЯК ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОЇ ПОЛІТИКИ ЛЮДОВІКА XIV

Abstract

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні специфіки та функції святкових практик Версалю як засобу репрезентативної політики Людовіка XIV. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, який увібрав у себе системний, аналітичний, історичний, компаративний, культурологічний методи, що дозволило обґрунтувати особливості святкової культури в конкретній історичній обумовленості й охарактеризувати версаль- ські святкування у контексті реалізації ними функції репрезентативності. Наукова новизна полягає у дослідниць- кому ракурсі означеної проблематики: святкова культура Версалю, її еволюція, вивчається у контексті синтезу бажань конкретної особи (Людовіка XIV) та формування державної політики. Обґрунтовується думка про важли- вість святкової культури у формуванні іміджу держави та підтримки національної єдності. Висновки. Інкорпоро- вані у придворну дійсність, святкові дійства виконували численні завдання, серед яких: конкретизація наявної при дворі ієрархії, демонстрація престижності соціального статусу придворної особи; репрезентація королівської вла- ди з метою зміцнення та утримання соціальних зв‘язків з одного боку та «одомашнення», применшення значимо- сті дворянства – з іншого; насичення святкової культури відповідними політичними змістами та символічними значеннями. Святкові практики Версалю мали специфічні ознаки, зокрема, характеризувалися безпосередньою участю у них «Короля-Сонця», символічністю, відповідним змістово-функціональним насиченням події, змаганнє- вістю, синтезом мистецтв. Сукупність означених вище завдань та характерних рис дозволяють стверджувати, що Версальські свята були символом державної та політичної могутності.