КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТА ПРИРОДА КОНСТИТУЦІЙ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191729Keywords:
сучасний український конституціоналізм, конституційний лад, конституція, перетворення конституції, конституційне законодавство, конституційно-правова реформа, культура, правова культура.Abstract
Метою статті є з’ясування місця та ролі культури у процесі формування основ конституціоналізму в державі та зокрема Конституції як Основного Закону держави. Методологічну основу складає постпозитивістська методологія дослідження проблем сучасного українського конституціоналізму, яка є упорядкованою системою взаємоузгоджених світоглядних принципів і методів, що дозволяють усебічно та комплексно дослідити юридичні властивості конституціоналізму та визначити сутність і зміст правових зв'язків між її основними структурними елементами. Наукова новизна полягає у тому, що в робота є комплексним науковим дослідженням сучасної української науки, в якому обґрунтовано цілісну наукову теорію культурних факторів у Основному Законі, покликану розуміти й пояснювати науку конституційного права виходячи з певних концептуальних основоположень. Висновки. Саме Конституція є тим фундаментом, який визначає формування і розвиток правової культури в державі. Тому ми повинні керуватися правилом: яка Конституція країни, така і її правова культура. Крім того, вважаємо, що, на жаль, конституційний процес сьогодні надто політизований. На нашу думку, триває найгостріша політична боротьба за прийняття зручної для однієї з сторін форми конституції. А фактично – за владу – всі хочуть максимум влади. У тому числі й через проведену якимсь чином свою Конституцію. Однак Основний Закон повинен прийматися не з кон’юнктурних міркувань політичної доцільності, а бути повноцінним юридично вивіреним документом з урахуванням досягнень світового правознавства, з найсуворішим дотриманням усіх передбачених юридичних процедур. Адже конституція повинна бути головним документом держави, принаймні, на десятиріччя.
References
Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Часть общая. Тома 1-2. Москва. 2000. 611 с.
Ewenson N. Two Brasilian Capitals: Architecture und Urbanism in Rio de Janeiro and Brasilia. New Haven: 1975. 212 р.
Авакьян С. А. Конституция России: природа, эволюция, современность: 2-е изд. Москва: РЮИД, “Сашко”, 2000. 510 с.
Шадрин В. В. Конституция как основа формирования и развития правовой культуры в России. Молодой ученый. 2015. №6. С. 523-526. URL https://moluch.ru/archive/86/16214/ (дата звернення: 11.07.2019).
Юдин Ю. Л. Конституции. Конституционное право развивающихся стран : предмет, наука, источники / отв. ред. В. Е. Чиркин. Москва: Юридическая литература, 1987. С. 38 – 42.
Фарберов Н. П. Новая Конституция СССР — манифест эпохи строительства коммунизма. Конституция развитого социализма. Москва: Восход-А, 1979. С. 67-81.
Бєлов Д.М. Парадигма українського конституціоналізму. Монографія. В. Березний: РК «Євростандарт», 2011. 400 с.
Redlich N., Schwartz В., Attanasio J. Understanding Constitutional Law. Matthew Bender/Irwin, 1995. 211 р.
Reiman J. The Constitution, Rights, the Conditions of Legitimacy. Constitutionalism. The Philosophical Dimension / Ed. by Alan S. Rosenbaum. Westport (Conn.), 1988. P. 132-139.
Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 1. Москва: Политиздат, 1991. 270 с.
Ленин В. И. Полн. собр. соч. Т. 36. Москва: Политиздат, 1980. 512 с.
Бєлов Д.М. Структура та зміст конституції: окремі аспекти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». Випуск 14. Частина 1. Ужгород: «Ліра». 2010. с. 80-87.
Салыгин Е. Н. Теократическое государство. Москва: Юридическая литература, 1999. 90 с.
Лукьянова Е. А. Значение Конституции СССР 1977 г. в развитии источников российского государственного права. Государство и право. 2001. № 4. с. 22 – 27.
Селіванов В. Право і влада суверенної України : методологічні аспекти. Київ: Юридична думка, 2002. 211 с.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).