«МАРШ» З ОПЕРИ «ЛЮБОВ ДО ТРЬОХ АПЕЛЬСИНІВ» СЕРГІЯ ПРОКОФ’ЄВА: ПЕРЕКЛАДЕННЯ ДЛЯ БАЯНА

Abstract

Перекладення оркестрових творів для баяна займають значну нішу в навчальному та концертному репертуарі. Специфіка такого типу перекладень залежить першочергово від складу оркестру, для якого створений оригінал. При перекладенні обов’язковими вимогами є відтворення духу епохи, образно-стильових особливостей, багатопластовості оркестрової фактури, політембровості та палітри прийомів звукоутворення. Метою даної статті є висвітлення особливостей адаптації симфонічного твору – «Марш» з опери «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва для баяна. Оскільки перекладення симфонічних творів для баяна поки що не стали предметом музикознавчих досліджень, наукова новизна статті полягає у висвітленні основних засад цього різновиду жанру на прикладі пропонованого твору. Методологія дослідження полягає у застосуванні мистецтвознавчого, культурологічного та біографічного підходів й низки методів: історико-типологічного – який пов’язаний з історичним становленням баянного мистецтва крізь призму еволюції музичної мови у композиторській творчості; функціонального – що окреслює амплітуду художньо-виражальних, технічних та темброво-акустичних якостей у поєднанні з автентичною народною творчістю у академічному професійному мистецтві. Висновки дослідження узагальнюють основні параметри перекладення «Маршу» з опери «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва в темброво-виражальних умовах баяна. Комплексний аналіз твору та виконавсько-методичні рекомендації стають підґрунтям для глибшого розуміння специфіки адаптації симфонічної композиції для баяна, переосмислення фактурних, позиційних, аплікатурних і темброво-регістрових трансформацій, відтак якості виконання самого твору