ВПЛИВ ШЕКСПІРІВСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ НА ТВОРЧІСТЬ ВИДАТНОГО ЯПОНСЬКОГО РЕЖИСЕРА АКІРИ КУРОСАВИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2015.138345Ключові слова:
театр, драматичне мистецтво, література, кінокартина, кіноекран, живопис, сценарій, кінорежисураАнотація
У статті розглядаються взаємозв’язки театру і кіно крізь призму шекспірівської літературної спадщини та драматургії, що вплинули на творчість видатного японського режисера Акіри Куросави, який надав шекспірівським творам японську кінематографічну версію як режисер-новатор ХХ століття. Куросава отримав визнання режисера світового масштабу за професійну майстерність, глибоке філософське мислення, виразність кіномови, що ґрунтуються на японській естетичній традиції та пропаганді культури й історії Японії. Також розглянуто особливості творчості режисера в контексті традицій театру "Но", зокрема прийомів, винесених ним на екран для підкреслення особистого трактування шекспірівських п’єс крізь призму японської театральної традиції.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.