DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2018-5.006

Оцінка факторів ризику, пов’язаних з рівнем фізичної активності в дитинстві та на момент обстеження, у постменопаузальних жінок з остеопорозом та переломами тіл хребців

Наталія Григор’єва, Олена Рибіна, Владислав Поворознюк

Анотація


На сьогоднішній день тривають дискусії щодо впливу регулярних занять спортом у дитинстві на попередження втрати кісткової тканини в жінок у постменопаузі, а також позитивного впливу фізичних вправ (ФВ) у профілактиці остеопоротичних переломів у осіб старших вікових груп.

Мета: оцінити фактори ризику, пов’язані з рівнем фізичної активності (ФА) у дитинстві та на момент обстеження, у постменопаузальних жінок з остеопоротичними переломами тіл хребців.

Матеріал і методи: у одномоментному дослідженні обстежено 115 постменопаузальних жінок віком 50–89 років. Для аналізу пацієнтки були поділені на дві групи: І (контрольна) група – особи без будь-яких остеопоротичних переломів в анамнезі (n=84), ІІ (основна) група – хворі з переломами тіл хребців на рівні грудного та поперекового відділу хребта (n=31). За допомогою спеціально розробленої авторами анкети оцінювали особливості ФА хворих у різні вікові періоди життя та на момент опитування.

Результати: не встановлено достовірних відмінностей у частоті та видах занять спортом у дитинстві між групами залежно від наявності переломів тіл хребців. Більшість хворих з вертебральними переломами (85,7%) розпочали регулярні заняття ФА в дитинстві до віку 10 років (41,7% у контрольній групі, р=0,04), при чому у 57,1% осіб тривалість цих занять склала 1–4 роки й не відрізнялась від показника контрольної групи. Частота, вид і тривалість занять ФВ та тривалість процедур лікувальної фізкультури, а також рівень щоденного фізичного навантаження вірогідно не відрізнялись у жінок залежно від наявності переломів тіл хребців, хоча частка осіб, що займались на регулярній основі в секціях була достовірно вищою серед хворих з вертебральними переломами (41,9%) порівняно з особами без переломів (10,7%, р=0,0002). Крім того, частка жінок контрольної групи, які були фізично активними 6 і більше годин на добу, була достовірно вищою (14,3%) порівняно з відповідним показником основної групи (3,2%, р=0,04).

Висновки: жінки з вертебральними переломами більш часто займалися регулярно в секціях та є менш фізично активними порівняно з особами без переломів. Тривалість, регулярність та вік початку занять спортом у дитинстві можуть мати вплив на ризик вертебральних переломів у постменопаузальних жінок, що потребує подальшого вивчення.


Ключові слова


фізична активність; дитинство; постменопаузальні жінки; остеопороз; вертебральні переломи

Повний текст:

PDF

Посилання


Bergmann, P., Body, J.J., Boonen, S., Boutsen, Y., Devogelaer, J.P., Goemaere, S., Kaufman, J., Reginster, J.Y. & Rozenberg, S. (2011), "Роль навантаження у формуванні кісткової тканини та попередженні її втрати (огляд літератури)", Боль. Суставы. Позвоночник, № 2(02), С. 29-43, режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article_print/18515.

Herrmann, D., Hebestreit, A. & Ahrens, W. (2012), "Impact of physical activity and exercise on bone health in the life course: a review", Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung Gesundheitsschutz, No. 55(1), pp. 35-54.

Рашед, С.К.А. (2010), "Роль современных оздоровительных технологий в профилактике нарушений минерализации костной ткани у студентов", Физическое воспитание студентов, № 5, С. 70-73.

Segev, D., Hellerstein, D. & Dunsky, A. (2017), "Physical activity-does it really increase bone density in postmenopausal women? A Review of articles published between 2001-2016", Curr Aging Sci., No. 11(1), pp. 4-9, doi:

2174/1874609810666170918170744.

Medic.in.ua. (2018), "Фізична культура в забезпеченні здоров'я. Здоровий спосіб життя студентів", режим доступу: http://medic.in.ua/fizichna-kuletura-v-zabezpechenni-zdorovya--zdorovij-sposib-ji-v2.html (доступний на 15 вересня 2018).

Григор’єва, Н.В., Рибіна, О.С., Юнусова, С.В., Поворознюк, В.В. (2011), "Лікувальна фізкультура в профілактиці й лікуванні остеопорозу та його ускладнень", Боль. Суставы. Позвоночник, № 1, С. 108-115.

Wee, J., Sng, B.Y.J., Shen, L. et al. (2013), "The relationship between body mass index and physical activity levels in relation to bone mineral density in premenopausal and postmenopausal women", Arch Osteoporos, No. 8(1-2), pp. 162.

Жарова, І.О. (2015), "Характер та напрям заходів фізичної реабілітації у підлітків із первинним ожирінням з урахуванням стану мінеральної щільності кісткової тканини", Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1, C. 26-29.

Nikander, R., Sievдnen, H., Heinonen, A., Daly, R.M., Uusi-Rasi, K. & Kannus, P. (2010), "Targeted exercise against osteoporosis: A systematic review and meta-analysis for optimising bone strength throughout life", BMC Med., No. 21 (8), pp. 47.

Iwamoto, J. (2017), "Calcium and bone metabolism across women's life stages. Exercise and sport to increase bone strength in accordance with female lifecycle", Clin Calcium, No. 27(5), pp. 715-721.

Kemmler, W., Bebenek, M., Kohl, M. et al. (2015), "Exercise and fractures in postmenopausal women. Final results of the controlled Erlangen Fitness and Osteoporosis Prevention Study (EFOPS)", Osteoporos Int., No. 26(10), pp. 2491-9.

Papaioannou, A., Adachi, J.D., Winegard, K. et al. (2003), "Efficacy of home-based exercise for improving quality of life among elderly women with symptomatic osteoporosis-related vertebral fractures", Osteoporos Int., No.14(8), pp. 677-82.

Поворознюк, В.В., Орлик, Т.В., Григор’єва, Н.В., Шеремет, О.Б., Слюсаренко, О.М. (2005), "Комплекс фізичних вправ для жінок постменопаузального періоду з остеопорозом", Науковий звіт про науково-дослідну роботу «Комплексна реабілітація хворих старших вікових груп з остеопорозом та його ускладненнями (переломи кісток дистального відділу передпліччя та переломи хребців)», C. 92-95.

Bing-Yan Xiang, Wei Huang, Guo-Qi Zhou et al. (2017), "Body mass index and the risk of low bone mass-related fractures in women compared with men. Medicine (Baltimore), No. 96(12), pp. e5290.

Mei Y. Chan, Steve A. Frost, Jacqueline R. Center et al. (2014), "Relationship Between Body Mass Index and Fracture Risk Is Mediated by Bone Mineral Density", J Bone Miner Res., No. 29, pp. 2323-26.

Lazareva, O., Aravitska, M., Andrieieva, O., Galan, Y. et al. (2017), "Dynamics of physical activity status in patients with grade І-ІІІ obesity in response to a physical rehabilitation program", JPES, No. 17(3), pp. 1960-65.

Livia Santos, Kirsty Jayne Elliott-Sale & Craig Sale (2017), "Exercise and bone health across the lifespan, Biogerontology, No. 18(6), pp 931-946, doi: 10.1007/s10522-017-9732-6.

Bielemann, R.M., Domingues, M.R., Horta, B.L., Gigante, D.P. (2014), "Physical activity from adolescence to young adulthood and bone mineral density in young adults from the 1982 Pelotas (Brazil) Birth Cohort", Prev Med., No. 62, pp. 201-7, doi: 10.1016/j.ypmed.2014.02.014.

Tveit, M., Rosengren, B.E., Nilsson, J.Е., Karlsson, M.K. (2015), "Exercise in youth: High bone mass, large bone size, and low fracture risk in old age", Scand J Med Sci Sports, No. 25(4), pp. 453-61, doi: 10.1111/sms.12305.

Renata, M. Bielemann, Jeovany Martinez-Mesa, Denise Petrucci Gigante (2013), "Physical activity during life course and bone mass: a systematic review of methods and findings from cohort studies with young adults", BMC Musculoskelet Disord, No. 14, pp. 77, doi: 10.1186/1471-2474-14-77.

Zulfarina, M.S., Sharkawi, A.M. & Aqilah-S N. Z.S. et al. (2016), "Influence of Adolescents' Physical Activity on Bone Mineral Acquisition: A Systematic Review Article", Iran J Public Health, No. 45(12), pp. 1545-57.




Copyright (c) 2018 Наталія Григор’єва, Олена Рибіна, Владислав Поворознюк

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

This journal provides immediate open access to its content on the principle that making research freely available to the public supports a greater global exchange of knowledge