DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2018-5.007

Зв'язок показників кисневмісних елементів крові з тривалістю систематичних занять триатлоном у спортсменів-аматорів

Антоніна Ковельська, Зоя Горенко, Борис Очеретько

Анотація


Мета: дослідити характер змін показників кисневмісних елементів крові у спортсменів-аматорів з різною тривалістю систематичних занять триатлоном.

Матеріал і методи: у якості об'єкта дослідження розглядалася периферична кров, взята у 96 обстежених фізично активних чоловіків. Показники кисневмісних елементів крові визначалися за допомогою автоматичного гематологічного аналізатору (MicroCC-20 Plus, США).

Результати: у спортсменів-аматорів виявлено зв’язок між тривалістю систематичних занять триатлоном та показниками червоної крові, зокрема, показано достовірне збільшення вмісту еритроцитів та гематокриту на шостому місяці занять триатлоном щодо не спортсменів. Виявлено достовірне зниження середнього об’єму еритроциту у крові спортсменів-аматорів на 12 місяці занять триатлоном у порівнянні з нетренованими особами.

Висновки: найбільш виражені зміни кисневмісних показників крові спостерігаються у спортсменів-аматорів у перші 4–6 місяці і залежать від тривалості систематичних занять аеробної спрямованості. При тривалості систематичних занять від 1 року відбувається стабілізація показників, що може бути пов’язано з досягненням оптимального рівня функціонування системи крові. Зниження кисневмісних показників крові при тривалих періодах систематичних занять можуть бути пов’язанні з неадекватною інтенсивністю тренувальних навантажень або з інтенсивною змагальною діяльністю.


Ключові слова


спортсмени-аматори; показники кисневмісних елементів крові; триатлон

Повний текст:

PDF

Посилання


Абрамов, В.В., Смирнова, О.Л. (2014), Фізична реабілітація, спортивна медицина: підручник для студ. вищих мед. навч. закл., Журфонд, Дніпропетровськ.

Апайчев, А. (2015), «Мотивационные предпочтения в выборе видов двигательной активности мужчин второго зрелого возраста», Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3, С. 35-41.

Викулов, А.Д., Мельников, А.А., Осетров, И.А. (2001), «Реологические свойства крови у спортсменов», Физиология человека, Т. 27, № 5, С. 124-132.

Всеобщая декларация о биоэтике и права человека: Постановление 18-го пленарного заседания генеральной конференции ЮНЕСКО от 19.10.2005 г., режим доступа: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/bioethics_and_hr.shtml

Горенко, З.А., Очеретько, Б.Є., Ковельська, А.В. (2017), «Взаємозв’язок показників фізичної працездатності та компонентного складу тіла у спортсменів-аматорів», Слобожанський науково-спортивний вісник, № 4(60), С. 22-27, doi: 10.15391/snsv.2017-4.003.

Грищенко, Н.А. (2001), «Новые подходы к оценке картины крови у спортсменов», Спорт: медицина и здоровье, № 2, С. 46-51.

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.92 № 2802-XII», режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/page.

Калинин, А.Н. (2008), Особенности морфологического и белкового состава крови у высококвалифицированных спортсменов, специализирующихся в гребле на байдарках и каноэ: дис. канд. биол. наук, Краснодар.

Кононович, В.Г. (2013), «Розвиток фізичної культури і спорту в Україні як один з пріоритетів державного управління», Теорія та практика держ. Управління, Вип. 2, С. 127-131.

Коц, Я.М. (1986), Спортивная физиология: учебник для институтов физ. культуры, Физкультура и спорт, Москва.

Лисенко, О.М., Горенко, З.А., Ковельська, А.В., Тайболіна, Л.О., Очеретько, Б.Є., Федорчук, С.В., Колосова, О.В., Халявка, Т.О. (2017), "Критерії оцінки функціонального потенціалу спортсменів з різним стажем спортивної підготовки", Вісник Черкаського університету, № 1, С. 56-65.

Макарова, Г.А., Локтев, С.А. (1990), Картина крови и функциональное состояние организма спортсменов, КГИФК, Краснодар.

Маліков, М.В. Сватьєв, А.В., Богдановська, Н.В. (2006), Функціональна діагностика у фізичному вихованні і спорті: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, ЗДУ, Запоріжжя.

Мельников, А.А., Викулов, А.Д. (2002), «Возрастной состав эритроцитов и реологические свойства крови у спортсменов», Физиология человека, Т. 28, № 2, С. 83-87.

Миронова, С.П., Полякова, Б.А., Макаровой, Г.А. (2013), Спортивная медицина: национальное руководство, ГЭОТАР-Медиа, Москва.

Назаренко, Г.И., Кишкун, А.А. (2000), Клиническая оценка результатов лабораторних исследований, Медицина, Москва.

Нехвядович, А.И., Будко, А.Н., Петрова, Е.Э., Пасюкевич, А.А. (2016), «Дифференцированный подход к оценке изменения картины крови в процессе адаптации к тренировочным нагрузкам спортсменок по гимнастике спортивной», Прикладная спорт. наука, № 1(3), С. 63-71.

Нікітенко, С.В. (2016), «Ефективність державного управління фізичною культурою та спортом в Україні», Акт. пробл. держ. Управління, № 1, С. 49-54.

Петров, Ю.А. (1992), Адаптация к физическим нагрузкам различных звеньев системы крови у спортсменов: дис. док. мед. наук, Санкт-Петербург, 267 с.

Постанова Кабінету Міністрів України «Державна цільова соціальна програма розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року»: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. № 115, режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/115-2017-п.

Реброва, О.Ю. (2002), Статистический анализ медицинских данных, Информполиграф, Москва.

Указ Президента України «Про Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту»: Указ Президента України від 28 вересня 2004 року №1148/2004 (Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента від 21.10.2005 №1505/2005), режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1148/2004.

Хельсинская декларация (2014), «Этические принципы проведения медицинских исследований с участием человеки», Клинич. информатика и Телемедицина. Нормат.-прав. база, Т. 10, вып. 11, C. 119-122, режим доступа: http://uacm.kharkov.ua/download/2014_11/22.pdf.

Ahmed, H.M., Blaha, M.J., Nasir, K., Rivera, J.J. & Blumenthal, R.S. (2012), «Effects of physical activity on cardiovasculardisease», Am J Cardiol, Vol. 109(2), рр. 288-95.

Banfi, G. & Del Fabbro, M. (2007), «Behaviour of reticulocyte countsand immature reticulocyte fraction during a competitive season in elite athletes of four different sports», Int J Lab Hematol, No. 29, рр. 127-131.

Bцning, D., Cristancho, E., Serrato, M., Reyes, O., Mora, M., Coy, L. & Rojas J. (2004), «Hemoglobin mass and peak oxygen uptake in untrained and trained female altitude residents», Int J Sports Med, No. 25, pp. 561-568.

Bouchard, C., Shepard, R. J. & Stephens, T. (1994), Physical Activity, Fitness, and Health International Proceedings and Consensus Statement, Champaign II: Human Kinetics.

Boyadjiev, N. & Taralov, Z. (2000), «Red blood cell variables in highlytrained pubescent athletes: a comparative analysis», BrJ Sports Med, No. 34, рр. 200-204.

Cazzola, M.A. (2000), «Global strategy for prevention and detection of blood doping with erythropietin and related drugs [Editorial]», Haematologica, No. 85, рр. 561-563.

El-Sayed, M.S. (1998), «Effects of exercise and training on blood rheology», Sports Med, Vol. 26(5), pp. 281-292.

Green, H.J., Sutton, J.R., Coates, G., Ali, M. & Jones, S. (1991), «Response of red cell and plasma volume to prolonged training in humans», J Appl Physiol, No. 70, рр. 1810-1815.

Guglielmini, C., Casoni, I., Patracchini, M., Manfredini, F., Grazzi, G., Ferrari, M. & Conconi, F. (1989), «Reduction of Hb levels during the racing season in nonsideropenic professional cyclists», Int J Sports Med, No. 10, pp. 352-356.

Hunding, A., Jordal, R. & Paulev, P.E. (1981), «Runner's anemia and iron deficiency», Acta Med Scand, No. 209, рр. 315-318.

Lee, I.M., Shiroma, E.J., Lobelo, F., Puska, P., Blair, S.N. & Katzmarzyk, P.T. (2012), «Effect of physical inactivity on major non-communicablediseases worldwide: an analysis of burden of diseaseand life expectancy», Lancet, Vol. 380(9838), рр. 219-229.

Mairbдurl, H. (2013), «Red blood cells in sports:Effects of exercise and training on oxygen supply by red blood cells», Frontiers in Physiology, No. 4, pp. 34-36.

Manna, I. & Khanna, G.L. (2013), «Effect of training on selected biochemical variables of elite male swimmers», American J of Sports Science and Med, Vol. 1(2), рр. 3-16.

Mayr, A., Kuipers, H., Falk, M., Santer, P. & Wierer, B. (2006), «Comparison of hematologic data in world elite junior speed skaters and in non-athletic juniors», Int J Sports Med, Vol. 27(4), pp. 283-288.

Pйrez, G.J.A., De Peсa, A.M., Dнaz, H.D.P. & Manrique, R.F. (2003), «Changes in some hematologic variables in a group of women oldertan 55 years, after a program ofaerobic», Iatreia, Vol. 16(4), pр. 283-290.

Prystupa, T. & Bolach, В. (2014), «Health oriented training for women in selected fitness clubs», Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, No. 1, pp. 85-89.

Rietjens, G.J.W.M., Kuipers, H., Hartgens, F. & Keizer, H.A. (2002), «Red blood cell profile of elite olympic distance triathletes. A three-year follow-up», Int J Sports Med, Vol. 23(6), pp. 391-396.

Ron J. Maughan (edit.) (2009), The Olympic textbook of science in sport, International Olympic Committee.

Sanchis-Gomar, F., Banfi, G., Pareja-Galeano, H., Martinez-Bello, V. & Lippi, G. (2013), «Anemia, heart failure and exercise training», Int J Cardiol, No. 65, рр. 587-598.

Schmidt, W., Bierman, B., Winchenbach, P., Lison, S. & Bцning, D. (2000), «How valid is the determination of haematocrit values to detect blood manipulations?», Int J Sports Med, No. 21, pp. 133-138.

Schumacher, Y.O., Schmid, A., Grathwohl, D., Bultermann, D. & Berg, A. (2000), «Hematological indices and iron status in athletesof various sports and performances», Med Sci Sports Exerc, No. 34, рр. 869-875.

Snyder, A.C., Dvorak, L.L. & Roepke, J.B. (1989), «Influence of dietary iron source on measures of iron status among female runners», MedSciSports Exerc, No. 21, рр. 7-10.

World medical association Declaration of Helsinki (2013): Ethical principles for medical research in volving human subjects, JAMA, Vol. 310(20), pp. 2191-2194.




Copyright (c) 2018 Антоніна Ковельська, Зоя Горенко, Борис Очеретько

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

This journal provides immediate open access to its content on the principle that making research freely available to the public supports a greater global exchange of knowledge