DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2019-1.003

Інформативна значущість показників фізичної підготовленості та морфофункціонального стану у структурі рухової системи учнів 9–10-річного віку

Ірина Красова, Олександр Красов

Анотація


У статті представлені результати факторного аналізу показників фізичної підготовленості, функціонального стану і фізичного розвитку учнів молодшого шкільного віку. Визначено провідні фактори, які впливають на стан рухової системи дітей 9–10 років, що дозволяє визначити напрями педагогічних впливів, які дозволять підвищити ефективність процесу фізичного виховання початкової школи.

Мета: визначити наявність та інформативну значущість взаємозв’язків показників фізичної підготовленості, функціонального стану та фізичного розвитку молодших школярів.

Матеріал і методи: дослідження проводилось у загальноосвітній школі № 2 м. Переяслава-Хмельницького, у дослідженні прийняли участь 115 учнів 3–4 класів, віком 9–10 років. Використовувались наступні методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової та методичної літератури; педагогічні методи (спостереження, експеримент, тестування); антропометрія; фізіологічні методи дослідження (пульсометрія, спірометрія, проби Штанге і Генча, проба Руф’є); методи математичної статистики (кореляційний та факторний аналізи).

Результати: встановлено інформативну значущість основних компонентів у загальній структурі рухової системи хлопчиків і дівчат 9–10 років.

Висновки: виявлено достовірні взаємозв’язки між складовими фізичної підготовленості, функціонального стану і фізичного розвитку, які мають певні статево-вікові відмінності, але, не зважаючи на ці відмінності, у факторній структурі рухової діяльності дітей 9 і 10 років можна відмітити наявність спільних тенденцій, які полягають у динамічності, гетерохронності розвитку і взаємозв’язку основних її змістових компонентів.


Ключові слова


факторний аналіз; фізичний стан; провідні фактори; молодший шкільний вік

Повний текст:

PDF

Посилання


Волков, Л.В. (2016), Теорія і методика дитячого та юнацького спорту, Освіта України, Київ.

Єрмолова, В.М, Іванова, Л.І., Деревянко, В.В. (2012), Навчаємо граючись: метод. посіб. для вчителів фізичн. культури загальноосвітніх навч. закладів, Літера ЛТД, Київ.

Круцевич, Т.Ю. Воробьов, М.І., Безверхня, Г.В. (2011), Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді: навч. посіб., Олімп. л-ра, Київ.

Круцевич, Т.Ю., Пангелова, Н.Є., Кривчикова, О.Д. та ін. (2017), Теорія і методика фізичного виховання, Т. 2, НУФВС, Олімп. л-ра, Київ.

Москаленко, Н.В. (2010), Фізичне виховання молодших школярів: монографія, Інновація, Дніпропетровськ.

Рубан, В.Ю. (2018), Організаційно-методичні засади оптимізації процесу фізичного виховання учнів початкових класів в умовах сільської школи: дис. канд. наук з фіз. виховання та спорту, Придніпровська державна академія фізичної культури та спорту, Дніпро, 392 с.

Хорошавін, Д.О. (2014), "Аналіз та оцінка рівня розвитку фізичної підготовленості школярів молодших класів", Збірник наукових праць ХДАФК, С. 30-34

Keay, J., & Spence, J. (2012), "Addressing training and development needs in primary physical education", An introduction to primary physical education, G. Griggs (Ed.), Routledge, London, pp. 179-194.

Lounsbery, M. & McKenzie, T. (2015), "Physically literate and physically educated: A rose by another name", Journal of Sport and Health Science, No. 4, pp. 139-144, doi:10.1016/j.jshs.2015.02.002.

Richards, R. (2016), "Physical literacy and sport", available at: https://www.clearinghouseforsport.gov.au/knowledge_base/sport_participation/community_participat

Rovegno, I. & Bandhauer, D. (2013), Elementary physical education curriculum and instruction, Jones and Bartlett Publishers, Inc., Sudbury, United States, ISBN 9781284031218.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2019 Ірина Красова, Олександр Красов

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

This journal provides immediate open access to its content on the principle that making research freely available to the public supports a greater global exchange of knowledge