DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2020-1.002

Ефективність програми відновлення функції верхньої кінцівки при травматичних та компресійно-ішемічних ураженнях периферичних нервів та плечового сплетення

Олена Бісмак

Анотація


Мета: визначити ефективність розробленої програми відновлення функції верхньої кінцівки при травматичних та компресійно-ішемічних ураженнях периферичних нервів.

Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 173 пацієнти, які були розподілені на 2 основні реабілітаційні групи: I група – хворі з гострим травматичним пошкодженням периферичного нерва або сплетення (132 особи), II група – хворі з компресійно-ішемічними (тунельними) невропатіями та плексопатіями (41 особа). Дослідження проводилося на базі ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України» (2015–2018) та неврологічних відділень № 1 та № 2 Київської міської клінічної лікарні № 4 (2017–2019). Для оцінки стану порушення рухової функції нерва та чутливості використовували 6-бальну шкалу за методикою R. B. Zachary, W. Holmes, Н. Millesi. Для оцінки тяжкості симптомів, активності та участі у повсякденному житті застосовували Бостонський опитувальник (Boston Carpal Tunnel Questionnaire).

Результати: при первинному обстеженні виявили, що у більшості пацієнтів І реабілітаційної групи рухові розлади за 6-бальною шкалою були на рівні М1-М2 у 27,3% та 31,8% осіб відповідно та М3 у 15,9% пацієнтів. У хворих ІІ реабілітаційної групи показники рухових порушень були не такими вираженими: переважали пацієнти з порушенням рухової функції на рівні М2-М3 (34,1% та 24,4% пацієнтів відповідно). За шкалою функціональних порушень Бостонського опитувальника у пацієнтів досліджуваних груп найбільші труднощі виникали при купанні та надяганні одягу – 17,4%, виконанні домашньої роботи – 13,6% осіб, застібанні ґудзиків на одязі – 15,2%. У хворих ІІ реабілітаційної групи спостерігалися приблизно такі ж результати. В основній групі ми використовували розроблену нами програму реабілітаційних заходів, у групі порівняння – програму, яка застосовуються у лікарні у даної категорії пацієнтів. Терапія тривала 3 місяці. При повторному обстеженні у пацієнтів основної І реабілітаційної групи рухові розлади послабилися під впливом засобів фізичної терапії, які у них застосовувалися. В основній групі у більшої кількості хворих (12,3%) відмічалася нормальна сила в ураженій кінцівці (М5), у контрольній групі цей показник нижче (7,5%). Рухи з подоланням ваги кінцівки (М3) та рухи з подоланням опору (М4) відмічалися у 24,6% та 30,8% осіб відповідно в основній групі, що значно перевищує подібні показники контрольної групи.

Висновки: як показали результати досліджень, засоби фізичної терапії та ерготерапії у комплексному лікуванні осіб з травматичними та компресійно-ішемічними невропатіями верхньої кінцівки спряли більш інтенсивному відновленню функцій руки та підвищенню результатів рухової терапії. Найбільш ефективними для даної категорії пацієнтів є наступні реабілітаційні заходи: кінезотерапія, тейпування, масаж, апаратна фізіотерапія, механотерапія та гідрореабілітація.


Ключові слова


невропатія; верхня кінцівка; травма; фізична терапія; ерготерапія

Повний текст:

PDF

Посилання


Белова, А.Н. (2014). "Реабилитационное обследование больных с нарушением двигательных функций", Руководство по реабилитации больных с двигательными нарушениями, Москва, С. 25-104.

Бісмак, О.В. (2019), "Оцінка функціональних порушень верхньої кінцівки в осіб з карпальним тунельним синдромом", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 4(72), С. 28-32, doi:10.15391/snsv.2019-4.005.

Гильвег, А.С. Парфенов, В.А., Евзиков, Г.Ю. (2018), "Ближайшие и отдаленные результаты декомпрессии срединного нерва при синдроме запястного канала", Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика, № 3, С. 79-85.

Григорович, К.А. (1981), Хирургическое лечение при повреждениях нервов, Ленинград.

Демин, Ю.В. (2010), Клинико-нейрофизиологическая характеристика и методы лечения туннельных компрессионно-ишемических невропатий срединного и локтевого нервов: диссертация канд. мед. наук: 14.01.11, Екатеринбург, 101 с.

Юсупова, Д.Г., Супонева Н.А., Зимин А.А. и др. (2018), "Валидация Бостонского опросника по оценке карпального туннельного синдрома (boston carpal tunnel questionnaire) в России", Нервно-мышечные болезни, Т. 8, № 1, С. 38-45, doi: 10.17650/2222-8721-2018-8-1-38-45.

Chang, Y-W, Hsieh, S-F, Horng, Y-S, Chen, H-L & Lee, K-C. (2014), "Comparative effectiveness of ultrasound and paraffin therapy in patients with carpal tunnel syndrome: a randomized trial", BMC Musculoskeletal Disorders, No. 26(15), p. 399, doi: 10.1186/1471-2474-15-399.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2020 Kharkiv State Academy of Physical Culture

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.