Профілактика ресорної функції стопи з урахуванням анатомічних особливостей її будови

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2021-3.007

Анотація

Мета: вивчення можливостей розширення консервативних способів корекції склепінь стопи з урахуванням анатомічних особливостей їх будови, оскільки на ранніх стадіях придбаних деформацій стопи її патологічна установка, зазвичай, зумовлена змінами м'яких тканин: шкіри, зв'язкового апарату та м'язів.

Матеріал і методи: в експериментальному обстеженні брало участь 48 студентів ХДАФК віком від 18 до 20 років чоловічої статі. Проведено обстеження представників 4 спортивних спеціалізацій, по 12 спортсменів у кожній групі: «футбол», «важка атлетика», «баскетбол, волейбол», «дзюдо, самбо, тхеквондо». Проведено оцінку висоти стояння поздовжнього склепіння на основі розрахунку «подометричного індексу» (Індекс Фрідланда). Проведено оцінку стану поздовжнього і поперечних склепінь стопи методом плантометрії. Оцінка метричних показників стопи проводилася на початку обстеження та після навчання студентів методикам ручної корекції стопи: згідно з методикою релаксації м'язів стоп за K. Lewit [11] та за Г. Іванічевим [2]. При цьому проводилася ауторелаксація спазмованих м'язів стопи і гомілки з використанням методики «пальцевих вправ» впливу на точки болючих м'язових ущільнень (БМУ) підошовної та тильної поверхонь стопи.

Результати: відзначено зміну склепінь стопи двох типів (різка та помірна плоскостопість) у спортсменів  спеціалізацій: «футбол», «баскетбол, волейбол», «дзюдо, самбо, тхеквондо», та помірну плоскостопість у спортсменів спеціалізації «важка атлетика». Надані рекомендації щодо консервативних методів корекції порушень будови стопи.

Висновки: отримані дані свідчать, що при консервативних способах корекції склепінь стопи відзначаються позитивні суб'єктивні зміни. Однак цього впливу недостатньо, щоб зберегти структуру стопи при постійних її перевантаженнях. Оскільки спортсмени мають розвинений м'язово-зв'язковий апарат, що міцно утримує склепіння стопи та забезпечує щільне прилягання кісток стопи одна до одної, особливо важливо застосування консервативних способів корекції склепінь стопи до 20-25-річного віку, тобто до часу припинення росту кісток.

 Ключові слова: склепіння стопи, ресорні конструкції стопи, плоскостопість.

Посилання

Дерлятка М. И., Игнатовский В. В., Лашковский В. В. (2009), Биомеханика и коррекция дисфункций стоп: монографія. ГрГУ, 279 с.

Иваничев Г. А. (1997), Мануальная терапия. Руководство. Казань: КГМИ, 448 с.

Козявкин В. И., Сак Н. Н., Качмар О. А., Бабадаглы М. А. (2007), Основы реабилитации двигательных нарушений по методу Козявкина. Львів: НВФ “Українські технології”, 192 с.

Мандриков В. Б. Краюшкин А. И., Перепелкин А. И., Бабайцева Н. С., Дегтярь Ю. В. (2012), “Методика плантографии в оценке морфофункционального состояния стопы школьников”, Волгоградский научно-медицинский журнал, №4, С. 51-52.

Очерет А. А. (2014), Плоскостопие. Легкая походка – здоровый позвоночник.

Москва: Центрполиграф, 127 с.

Пономарева И. П. Дьякова Е. М. Сотников К. А. Крылов Д. В. Ващенко В. А. (2014), “Анатомо-физиологические особенности стопы и причины развития ее возрастных изменений”, Фундаментальные исследования, № 7 (ч. 4), С. 776-780.

Попелянский А. Я. (2003), Клиническая пропедевтика мануальной медицины. Москва: МЕДпресс-информ, 136 с.

Сак А., Антіпова Р. (2019), “Вікові особливості структурних перебудов хребетно-рухового сегменту в умовах обмеженої рухової активності”, Слобожанський науково-спортивний вісник, № 2(70), С. 19-23.

Сулейманов Р. Х., Перепелкин А. И., Мандриков В. Б., Краюшкин А. И., Смаглюк Е. С. (2011), “Морфологические и функциональные параметры стопы в юношеском возрасте“, Журнал теоретической и практической медицины. Т.9, спец. вып., С. 215-217.

Janda V (1983), Muscle function testing. London:Butterworths, 260 p.

Lewit K. (1980), "Postizometricka relaxace", Cas. Lek.ces. Vol.119, №15-16. рр. 450-455.

López-López D., Vilar-Fernández J. M, Barros-García G., Losa-Iglesias M. E., Palomo-López P., Becerro-de-Bengoa-Vallejo Rand Calvo-Lobo C. (2018), “Foot Arch Height and Quality of Life in Adults: A Strobe Observational Study Int”, J. Environ. Res. PublicHealth, Vol. 15(7), 1555 р.

Pfeiffer M., Kotz R.., Ledl T., Hauser G., Sluga M. (2006), “Prevalence of flat foot in preschool-aged children“, Pediatrics, Aug; 118(2), рр.2005-2126

Saito Y., Chikenji T. S., Takata Y., Kamiya T., Uchiyama E. (2019), “Can an insole for obese individuals maintain the arch of the foot against repeated hyper loading?“, BMC Musculoskeletal Disorders, Volume 20, Article number: 442, рр.1-10.

Sperryn P. N., Restan L. (1983), “Podiatry and the sports physician-an evaluation of orthoses”, Vol. 17(4), pp. 129-134pp.

Torre O. M., Evashwick-Rogler T. W., Nasser P., Iatridis J. C, (2019), “Biomechanical test protocols to detect minor injury effects in intervertebral discs”, Journal of the Mechanical Behavior of Biomedical Materials, Issue 95, рр. 13-20.

Wong R. A., Schumann B., Townsend R., Phelps C. A. (2007), ”A survey of therapeutic ultrasound use by physica ltherapists who are orthopaedic certified specialists”, Journal of Physical Therapy Science, Issue 87(8), рр. 986–994.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-25

Номер

Розділ

Статті