Вплив оздоровчо-рухової активності на вегетативний баланс жінок похилого віку

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2021-5.005

Анотація

Мета: на підставі аналізу сучасної спеціальної літератури вивчити вегетативний баланс в осіб похилого віку за допомогою проведення кардіоінтервалографії в динаміці оздоровчо-рухової активності.

Матеріал і методи: до дослідження було залучено 60 жінок похилого віку. Жінки Гр.1 (n=24) відносно здорові; жінки Гр. 2 (n=17) з періодично виникаючим підвищенням артеріального тиску до 150/90 мм.рт.ст.; жінки Гр. 3 (n=19) з постійними показниками артеріального тиску 150/90 – 160/100 мм.рт.ст., проте, медикаментозну терапію не приймали. Запис кардіоінтервалографії було зроблено за допомогою комп’ютерної системи CardiolabPlus.

Результати: жінки Гр.1 мали збалансований вплив симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. В Гр.2 на тлі нормального вихідного вегетативного тонусу при ортостатичній пробі спостерігали гіперсимпатикотонічну реактивність. У жінок Гр.3 встановлено розвиток в організмі напруги регуляторних вегетативних і гуморальних систем. Розроблено оздоровчу програму, яка була представлена освітньою частиною, ранковою гігієнічною гімнастикою та оздоровчою ходьбою. Динаміка змін у жінок Гр. 2 вказала на поліпшення вегетостабілізуючих властивостей, зниження напруженості механізмів вегетативної регуляції ВНС, завдяки впливу оздоровчо-рухової активності. У жінок Гр.3 спостерігали позитивну тенденцію. Проте, початковий вегетативний тонус коливався в межах ейтонії з вираженою гіперсимпатикотонічною реактивністю. Високий показник індексу напруги після ортостатичної проби вказує на наявність в організмі жінок Гр.3 напруги регуляторних вегетативних і гуморальних систем, що є наслідком неконтрольованого підвищення артеріального тиску.

Висновки: результати проведеного дослідження вказують на наявність у жінок похилого віку вегетативного дисбалансу з переважанням активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи і перенапругою регуляторних систем. Розробка програм оздоровчо-рухової активності буде сприяти покращенню стану здоров’я, продовженню активного та повноцінного життя осіб похилого та літнього віку.

Ключові слова: похилий вік, кардіоінтервалографії, варіабельність серцевого ритму.

Посилання

Агранович Н. В., Анопченко А. С., Кнышова С. А., Пилипович Л. А. (2015), «Организация и проведение групп здоровья для лиц пожилого и старческого возраста – важный элемент, способствующий продлению активного долголетия», Современные проблемы науки и образования, No 1-1.

Андрєєва О., Гакман А. (2021), «Теоретичний базис активного старіння населення України», Теорія і методика фізичного виховання і спорту, No1, С. 13–18.

Андреєва Я. О., Мирний Д. П. (2017), «Варіабельність серцевого ритму у осіб молодого віку з ожирінням аліментарно-конституціонального ґенезу», Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії, No4-2 (60).

Гринів О. І., Глушко Л. В. (2017), «Взаємозв’язок варіабельності серцевого ритму з добовим профілем артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію», Клінічна та експериментальна патологія, Т.16, No4 (62), С.30-36.

Кочуєва М. М., Рубан Л. А., Тимченко Г. А. (2018), «Ефективність фізичної реабілітації хворих із кардіопульмональною патологією», Міжнародний медичний журнал, Т. 24, No 4(96), С. 11–14.

Коваленко С. О. (2017), «Характеристика та теоретичні основи методів аналізу варіабельності серцевого ритму», Український журнал медицини, біології та спорту, No 2, С. 223-233.

Круцевич Т. Ю., Безверхняя Г. В. (2010), Рекреация в физической культуре разных групп населения: уч. пособие. К.: Олимпийская литература, 248 с.

Луковська О. Л., Сологубова С. В. (2011), «Фактори морфофункціонального стану організму жінок першого зрілого віку, значущі для побудови кондиційного тренування», Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, No 5, С. 46-50.

Піменова О. (2019), «Старіння людини в сучасних умовах: особливості та перспективи для активного довголіття», Соціологічні студії, No 2 (15), С. 30–34. DOI: https://doi.org / 10.29038/2306-3971-2019-02-30-34

Путятіна Г., Рубан Л. (2020), «Покращення якості життя жінок похилого віку засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активності», Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. Луцьк, Вип. 34, С. 56-61.

Рубан Л., Жарова І. (2020), «Ставлення до здоров’я жінок молодого віку з артеріальною гіпертензією», Слобожанський науково-спортивний вісник, No5(79), С. 33-37.

Шпагин С. В. (2015), «Роль двигательной активности в профилактике и укреплении здоровья людей пенсионного возраста», Вестник Тамбовского университета. Серия: Гуманитарные науки, No. 3, С. 106–110.

Andrieieva O., Hakman A., Kashuba V., Vasylenko M., Patsaliuk K., Koshura A. and Istyniuk I. (2019), «Effects of physical activity on aging processes in elderly persons», Journal of Physical Education and Sport, Vol. 19, Art 190, pp. 1308–1314.

Jandackova V., Scholes S., Britton A. and et al. (2016), «Are Changes in Heart Rate Variability in MiddleAged and Older People Normative or Caused by Pathological Conditions? Findings from a Large Population Based Longitudinal Cohort Study», J. Am Heart Assoc., No5, pp. 1–13.

Yadav R., Yadav P., Yadav L. and et al. (2017), «Association between obesity and heart rate variability indices: an intuition toward cardiac autonomic alteration; a risk of CVD», Diabetes, Metabolic Syndrome and Obesity: Targets and Therapy, No10, pp. 57–60.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-21

Номер

Розділ

Статті