Influence of health-improving motor activity on the vegetative balance of older women

Authors

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2021-5.005

Abstract

Purpose: to study the autonomic balance in the elderly by conducting cardiointervalography
in the dynamics of physical activity based on the analysis of modern special literature.

Materials and methods: 60 elderly women were involved in the study. Women Gr.1 (n=24) are relatively healthy; women Gr. 2 (n=17) with periodic increase in blood pressure to 150/90 mm Hg; women Gr. 3 (n=19) with constant blood pressure of 150/90 - 160/100 mm Hg, but drug therapy was not taken. Cardiointervalography was recorded using the CardiolabPlus computer system.

Results: women Gr.1 had a balanced effect of sympathetic and parasympathetic divisions of the autonomic nervous system. In Gr.2 on the background of normal initial autonomic tone in orthostatic test observed hypersympathicotonic reactivity. In women, Gr.3 established the development of stress in the body of regulatory autonomic and humoral systems. A health program was developed, which was presented by the educational part, morning hygienic gymnastics and health walking. Dynamics of changes in women Gr. 2 indicated the improvement of vegetative-stabilizing properties, reducing the intensity of the mechanisms of autonomic regulation of the ANS, due to the influence of health and motor activity. In women Gr.3 observed a positive trend. However, the initial vegetative tone fluctuated within eitonia with pronounced hypersympathicotonic reactivity. A high index of stress after orthostatic testing indicates the presence in the body of women Gr.3 voltage of regulatory autonomic and humoral systems, which is a consequence of uncontrolled increase in blood pressure.

Conclusions: the results of the study indicate the presence in older women of autonomic imbalance with a predominance of activity of the sympathetic division of the autonomic nervous system and overstrain of regulatory systems. The development of programs of health and physical activity will help to improve the state of health, prolong the active and full life of the elderly and the elderly.

Keywords: old age, cardiointervalography, heart rate variability.

References

Агранович Н. В., Анопченко А. С., Кнышова С. А., Пилипович Л. А. (2015), «Организация и проведение групп здоровья для лиц пожилого и старческого возраста – важный элемент, способствующий продлению активного долголетия», Современные проблемы науки и образования, No 1-1.

Андрєєва О., Гакман А. (2021), «Теоретичний базис активного старіння населення України», Теорія і методика фізичного виховання і спорту, No1, С. 13–18.

Андреєва Я. О., Мирний Д. П. (2017), «Варіабельність серцевого ритму у осіб молодого віку з ожирінням аліментарно-конституціонального ґенезу», Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії, No4-2 (60).

Гринів О. І., Глушко Л. В. (2017), «Взаємозв’язок варіабельності серцевого ритму з добовим профілем артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію», Клінічна та експериментальна патологія, Т.16, No4 (62), С.30-36.

Кочуєва М. М., Рубан Л. А., Тимченко Г. А. (2018), «Ефективність фізичної реабілітації хворих із кардіопульмональною патологією», Міжнародний медичний журнал, Т. 24, No 4(96), С. 11–14.

Коваленко С. О. (2017), «Характеристика та теоретичні основи методів аналізу варіабельності серцевого ритму», Український журнал медицини, біології та спорту, No 2, С. 223-233.

Круцевич Т. Ю., Безверхняя Г. В. (2010), Рекреация в физической культуре разных групп населения: уч. пособие. К.: Олимпийская литература, 248 с.

Луковська О. Л., Сологубова С. В. (2011), «Фактори морфофункціонального стану організму жінок першого зрілого віку, значущі для побудови кондиційного тренування», Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, No 5, С. 46-50.

Піменова О. (2019), «Старіння людини в сучасних умовах: особливості та перспективи для активного довголіття», Соціологічні студії, No 2 (15), С. 30–34. DOI: https://doi.org / 10.29038/2306-3971-2019-02-30-34

Путятіна Г., Рубан Л. (2020), «Покращення якості життя жінок похилого віку засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активності», Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. Луцьк, Вип. 34, С. 56-61.

Рубан Л., Жарова І. (2020), «Ставлення до здоров’я жінок молодого віку з артеріальною гіпертензією», Слобожанський науково-спортивний вісник, No5(79), С. 33-37.

Шпагин С. В. (2015), «Роль двигательной активности в профилактике и укреплении здоровья людей пенсионного возраста», Вестник Тамбовского университета. Серия: Гуманитарные науки, No. 3, С. 106–110.

Andrieieva O., Hakman A., Kashuba V., Vasylenko M., Patsaliuk K., Koshura A. and Istyniuk I. (2019), «Effects of physical activity on aging processes in elderly persons», Journal of Physical Education and Sport, Vol. 19, Art 190, pp. 1308–1314.

Jandackova V., Scholes S., Britton A. and et al. (2016), «Are Changes in Heart Rate Variability in MiddleAged and Older People Normative or Caused by Pathological Conditions? Findings from a Large Population Based Longitudinal Cohort Study», J. Am Heart Assoc., No5, pp. 1–13.

Yadav R., Yadav P., Yadav L. and et al. (2017), «Association between obesity and heart rate variability indices: an intuition toward cardiac autonomic alteration; a risk of CVD», Diabetes, Metabolic Syndrome and Obesity: Targets and Therapy, No10, pp. 57–60.

Published

2021-12-21

Issue

Section

Articles