Психолого-педагогічні умови розвитку компетенцій
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-40.226-235Ключові слова:
креативне мислення, компетенції, самовдосконалення, креативність, рівні розвитку, інноваційні методи навчання, моделі розвитку.Анотація
Констатовано, що креативне мислення – ключова психолого-педагогічна умова розвитку компетенцій у майбутньому. Обґрунтовано необхідність розвитку креативного мислення майбутніх працівників сфери освіти як передумови розвитку таких компетенцій: ефективне цілепокладання, активізація самогенеруючої мотивації, набуття навичок педагогічного спілкування, вміння протистояти маніпуляціям, розвиток здібностей до медіаторства у вирішенні педагогічних конфліктів, формування власного іміджу, запобігання професійному вигоранню, розвиток критичного мислення, ефективна робота з інтернет-джерелами, результативна діяльність щодо самовдосконалення. Представлено результати діагностичного етапу дослідження: швидкості, гнучкості, оригінальності, розробленості креативного мислення майбутніх педагогів. Визначено рівень розвитку майбутньої професійної діяльності (рецептурний, алгоритмічний, копіювальний). Обґрунтовано необхідність упровадження інноваційних форм навчання для розвитку креативного мислення – трирівневої моделі розвитку Д. Треффінгер: І – розвиток швидкості, гнучкості, оригінальності мислення, пам’яті, допитливості, упевненості в собі тощо; ІІ – розвиток складного мислення й афективних процесів (аналізу, синтезу, метафори, аналогій, фантазії, уяви тощо); ІІІ – залучення майбутніх учителів до постановки та вирішення реальних професійних проблем. З’ясовано, що вирішення проблем, тісно пов’я заних із галуззю інтересів у навчанні, професії, бізнесі, забезпечує більш природну, легку мотивацію.
Посилання
Рекомендации Парламента и Совета Европы от 18 декабря 2006 г. о ключевых компетенциях обучения в течение жизни (2006/962/EC) [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://adukatar.net/klyuchevye-kompetentsii-dlyaobucheniya-v-techenie-vsej/
Guilford J. P. Creativity / J. P. Guilford // American Psychologist. – 1963. – V. 5. – P. 444–454.
Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта / Дж. Гилфорд // Психология мышления. – М. : Прогресс, 1965. – С. 433–456.
Макаренко Н. М. Психологічні чинники розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів : автореф. дис. … канд. психол. наук : спец. 19.00.07 / Н. М. Макаренко. – Київ, 2008. – С. 4–17.
Горностай П. П. Компетентність психолога: досвід чи творча обдарованість / П. П. Горностай // Практична психологія і школа : Матеріали міжнар. конф. – К., 1993. – С. 43–49.
Моляко В. О. Психологія творчості – нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини / В. О. Моляко // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 8. – С. 1–4.
Treffinger D. J. Encouraging creative learning for the gifted and talented / D. J. Treffinger. – Ventura, CA : Ventura County Superintendent of Schools Office, 1980. – 112 p
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
