Психологічний зміст основних семантичних універсалій правосвідомості студентів коледжів

Автор(и)

  • О.В. Дробот
  • А.А. Возович

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25p

Ключові слова:

студенти коледжів, правова свідомість, психосемантична реконструкція, семантична універсалія.

Анотація

У статті
представлено результати емпіричного виявлення структури провід-
них універсалій правової свідомості молоді, яка навчається в коледжах
України. Узагальнено експериментальні засади психосемантичного до-
слідження правосвідомості в ранньому юнацькому віці. Представлено
результати психосемантичної реконструкції окремих поняттєвих еле-
ментів правосвідомості студентів коледжів, а саме понять «справедли-
вість», «гідність», «право», «жертва», «покарання», «злочин» та «мо-
ральне насильство». Статистична вірогідність семантичних універсалій
при оцінюванні становила 75–95 %.
Констатовано, що при деякому невдоволенні студентської моло-
ді правовою ситуацією, поняття «право» сприймається як дружнє;
«жертва» та «покарання» несуть негативний відтінок; «злочин» і
«моральне насилля» – мають аспект відчуження; «справедливість»
та «гідність» постають чистими та бажаними для молоді. Мораль-
не насилля завжди розцінюється студентами коледжів як злочин.
У правосвідомості юнаків злочин стосовно жертви тісно пов’язаний
із покаранням, покарання за злочин є неминучим, хоча покарання
як таке може бути несправедливим. При цьому має місце недостат-
ня правова поінформованість, що зумовлює розмитість поняття «мо-
ральне насилля».
Найвищу суб’єктивну значущість для судентів склали поняття
«справедливість», «гідність» та «право», що дозволило зробити висно-
вок про правослухняність останніх. Недостатня правова поінформова-
ність студентів коледжів супроводжується ускладненістю семантизації
поняттєвої сфери права.

Посилання

Артемьева Е.Ю. Психосемантические методы описания профессии / Е.Ю. Артемьева, Ю.Г. Вяткин // Вопросы психологии. – 1986. – № 3. – С.127 – 133.

Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики / Е.Ю. Артемьева. – М. : Наука; Смысл, 1999. – 350 с.

Дідук І.А. Психологічні чинники формування правових уявлень / І. А. Дідук // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України : наук.-теорет. та інформ. журн. АПН України. – К., 2007. – № 1 – С.102–113.

Ильин И.А. О сущности правосознания / И.А. Ильин / Подготовка текста и вступительная статья И.Н.Смирнова / И.А. Ильин. – М.: Рарогь, 1993.– 243 с.

Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы / М. В. Костицкий. – К. : Вища школа, 1990.– 257 с.

Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности / Д.А. Леонтьев. – М. : Смысл, 1999.– 487 с.

Новгородцев П.И. Введение в философию права: Кризис современного правосознания / П.И. Новгородцев; РАН. Ин-т государства и права. – М. : Наука, 1997. – 269 с.

Ратинов А.Р. Структура правосознания и некоторые методы его исследования / А.Р. Ратинов // Методология и методы социальной психологии. – М. : Наука, 1977.– С. 201–214.

Bandura A. Social foundations of thought and action: A Social cognitive theory.– Englewood Cliffs, NJ : Prentice-Hall. – 1986.

Drobot O.V. Managerial Mentality: Scientific Paradigm of Research.Middle-East Journal of Scientific Research. – 2013. – Nr. 13. – Р. 101–107.

Schwarz N. The construction of social judgment. – Hillsdale, NJ : Erlbaum, 1982. – P. 147.

##submission.downloads##

Як цитувати

Дробот, О., & Возович, А. (2019). Психологічний зміст основних семантичних універсалій правосвідомості студентів коледжів. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (34). https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%p