Уявлення молодших школярів про майбутнє
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25pКлючові слова:
молодший шкільний вік, образ майбутнього, уявлення про майбутнє, сімейне майбутнє, особисте майбутнє, професійне майбутнє.Анотація
У
статті висвітлено деякі ключові проблеми вивчення уявлень дітей мо-
лодшого шкільного віку про майбутнє. Підкреслено, що особистісно-
тимчасова проблематика активно розробляється в сучасній психології.
Виявлено, що дослідження часової перспективи, як правило, мають міс-
це в підлітковому і більш старших психологічних віках. Визначено, що
в теоретичному плані проблема вивчення тимчасового аспекту образу
себе в молодшому шкільному віці найменш вивчена в плані специфіки
прогностичного «образу Я», уявлень про майбутню сім’ю і професії. На
матеріалі емпіричного дослідження вивчено зміст уявлень дітей молод-
шого шкільного віку про майбутнє. Показано, що в дітей сформовані
досить чіткі уявлення щодо свого образу в майбутньому, професійні та
сімейні переваги. У групах хлопчиків і дівчаток у вербальних і графіч-
них образах сімейного та професійного майбутнього зафіксовано низку
подібностей і ряд значних відмінностей. Виявлено тотожність уявлень
хлопчиків і дівчаток про засоби досягнення бажаних цілей, можливі
життєві проблеми і невдачі. Доведено, що для позначення уявлень про
себе в майбутньому діти використовують переважно зовнішні характе-
ристики, що відповідає віковим особливостям і пов’язане з недостатньо
точним знанням себе; графічні та вербальні символи дітей, з одного
боку, відображають основні сфери самореалізації (сімейне, професійне
і особистісне самовизначення), з другого – примітивні і ситуативні. У
зв’язку з цим констатується необхідність побудови спеціальної роботи
з молодшими школярами по деталізації і побудови змістовного образу
майбутнього.
Посилання
Хрестоматия по возрастной психологии / под ред. Д.И. Фельдштейна. – М. : Институт практической психологии, 1996. – 304 с.
Крайг Г. Психология развития / Г. Крайг. – СПб. : Питер, 2002 – 992с.
Мухина В.С. Возрастная психология / В.С. Мухина. – М. : Академия, 2002. – 456 с.
Философский словарь / под ред. И.Т. Фролова. – М. : Политиздат, 1991. – 560 с.
Психология: словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М. : Политиздат, 1990. – 494 с.
Психология ощущений и восприятия / под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер. – М. : ЧеРо, 2002. – 610 с.
Джемс У. Психология / У. Джеймс. – М. : Педагогика, 1991. – 364 с.
Психология личности в трудах отечественных психологов / сост. и общ. ред. Л.В. Куликова. – СПб. : Питер, 2001. – 480 с.
Ковалёв В.И. Мотивы поведения и деятельности / В.И. Ковалёв. – М. : Наука, 1988. – 191 с.
Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодёжи / Е.И. Головаха. – Киев : Наукова думка, 1988. – 144 c.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
