Методи дослідження когнітивних здібностей та їх використання в крос-культурній психології
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-33.%25pКлючові слова:
когнітивні здібності, інтелект, культурні відмінності, методи дослідження когнітивних здібностей, тести когнітивних здібностей, тести інтелекту, «вільні від культури тести», сортування об’єктів, просторове пізнання.Анотація
У статті розглянуто осо-
бливості методів дослідження когнітивних здібностей та специфіку
їх використання в крос-культурній психології. Для аналізу вико-
ристано моніторинг крос-культурних досліджень в психології. До-
сліджено як знання чи незнання культури впливають на результати
тестів інтелекту. Основою наукової методології є використання нау-
ково-коректних інструментів дослідження (тестів) і забезпечення ко-
мунікації з досліджуваними. Доведено, що без розуміння інструкцій
дослідника і правильного трактування реакцій дослідження може
виявитися помилковим, навіть непотрібним. На основі проведеного
аналізу основних напрямків дослідження когнітивних здібностей
з’ясовано, що в галузі психології проведені фундаментальні дослі-
дження, спрямовані на вивчення здібностей, виявлення їх змісту,
структури, закономірностей формування, розробку концептуальної
системи знань про здібності.
Докладно висвітлено історію появи перших крос-культурних дослі-
джень та, відповідно, описано, яким методам надавалась перевага при
проведенні перших досліджень. Особливо детально проаналізовано істо-
рію виникнення вимірювання інтелекту, причому, приділена особлива
увага тестам інтелекту, їх використанню у якості вільних від культури
методик. Проаналізовано дискусію стосовного того, яка частина інте-
лектуальних здібностей успадковується, а яка частина виховується в
результаті нашої взаємодії із культурою.
Подано опис, як культурні групи відрізняються за своїми вподобан-
нями до певних параметрів класифікації, за легкістю та важкістю зміни
параметрів категоризації, за точністю сортування і за вербалізацією па-
раметрів, які використовують при сортуванні.
Підкреслено важливість методів дослідження креативності як од-
ного із найбільш цінних когнітивних процесів.
Посилання
Коул М. Культурно-историческая психология / М. Коул. – М. : Когито-Центр, 1997. – 427 с.
Психология и культура / под ред. Д. Мацумото. – СПб. : Питер, 2003. – 718 с.
Cattel R. Measuring intelligence / R. Cattel, H. Cattel. – Boston : Houghton Miffin, 1971. – 583 р.
Greenfield P. Culture as process: empirical methods for cultural psychology / P. Greenfield // J. Berry, Y. Poortinga, J. Pandey (eds.) Handbook of cross-cultural psychology. – Vol. 1. Theory and Method. – Boston, MA : Allyn and Bacon, 1997. – 456 р.
Hernstein R. The Bell Curve: intelligence and class structure in american life / R. Hernstein, C. Murray. – New York : Free Press, 1994. – 439 р.
Mishra R. Ecology, acculturation and adaptation: A study of Adivasi in Birthar / R. Mishra, D. Sinha and J. Berry. – New Delhi : Sage, 1996. – 402 р.
Stevenson A. Cultural issues in psychology / A. Stevenson. – London : Routledge, 2010. – 279 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
