Емпіричне дослідження психологічних характеристик інтернет-спілкування у підлітковому віці
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%25pКлючові слова:
інтернет-середовище, інтернет-спілкування, підлітковий вік, інтернет-залежність, тривалість інтернет-спілкування, зміст інтернет-спілкування, експресивні засоби інтернет-спілкування, репрезентаційні зображення, віртуальна особистість.Анотація
У статті висвітлено результати емпіричного дослідження психологічних характеристик інтернет-спілкування у підлітковому віці. Сформульовано актуальні питання дослідження інтернет-спілкування підлітків. Вказано на відсутність єдиного методологічного підходу до вивчення явища віртуальної комунікації та запропоновано власний варіант опитувальника. Розроблено анкету для з’ясування психологічних особливостей інтернет-спілкування у підлітковому віці і розкрито принципи її побудови. Описано процедуру проведеного дослідження. Акцентовано увагу на необхідності розмежування емпіричних досліджень явищ інтернет-спілкування та інтернет-залежності. Проаналізовано динаміку схильності до мережевої аддикції у підлітковому віці. Зібрано дані про суб’єктивну значущість віртуальної комунікації для підлітків. З’ясовано переважну тривалість, популярну тематику інтернет-спілкування досліджуваної вибірки. Зіставлено прояви комфортності спілкування в мережі та реальному житті. Виявлено специфіку проявів відвертості у віртуальній комунікації. Проаналізовано особливості ставлення підлітків до аватарок – зображень, що репрезентують особистість у мережі та можуть указувати на задоволеність чи незадоволеність власними якостями. З’ясовано ґенезу використання підлітками експресивних засобів інтернет-спілкування (смайли, аудіо- та відеофайли). Встановлено наявність елементів інтернет-жаргону в мовленні дітей. Проаналізовано інформацію про реальне коло спілкування користувачів соціальних мереж. Зроблено висновки про розвиток оволодіння засобами інтернет-спілкування у підлітковому віці. Проаналізовано перспективи подальших наукових досліджень проблематики в напрямі вдосконалення розробленого діагностичного інструментарію та з’ясування основних мотивів користування Інтернетом.
Посилання
Войскунский А. Е. Социальная перцепция в социальных сетях / А. Е. Войскунский // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. – 2014 – № 3. – С. 90–104.
Горный Е. Онтология виртуальной личности / Е. Горный //
Бытие и язык: сб. статей по материалам международной
конференции. – Новосибирск: Новосибирский институт экономики, психологии и права (Новосибирский классический
институт). – Новосибирское книжное издательство, 2004. –
С. 78–88.
Засєкін А. А. Віртуальне спілкування як чинник особистісних змін студентської молоді : автореф. дис. ... канд. психол.
наук : 19.00.07 / А. А. Засєкін; Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. –
К., 2012. – 20 с.
Зінченко О. В. Характеристика мотивів користування Інтернетом у підлітковому віці [Електронний ресурс] / О. В. Зінченко. – Режим доступу : http://bo0k.net/index.php?p=acha
pter&bid=16570&chapter=1
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.