DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-45.11-39

Клініко-психологічні аспекти переживання втрати та діагностики ускладненого горювання

Олександр Аврамчук

Анотація


У статті здійснено системний аналіз літератури щодо процесу пере-
живання втрати й ускладненого горювання. Підкреслено, що опти-
мальна траєкторія відновлення після смерті значимої людини полягає
в успішному вирішенні нелінійних «завдань», які ставить втрата пе-
ред людиною, й проходить із несуттєвими функціональними порушен-
нями та залученням ефективних копінг­стратегій і активностей, що
дають змогу в здоровий спосіб проявляти емоції, згадувати померлого
й долати поточні життєві проблеми.

Узагальнено інформацію про клініко­психологічні особливості
та діагностичні прояви ускладненого горювання й установлено, що
стрижнем процесу ускладненого горювання є сукупність симптомів
інтенсивного і стійкого сепараційного дистресу, який не призводить
до опрацювання досвіду втрати, а замінюється стереотипними, по-
вторюваними стратегіями мислення та поведінки, що посилюють
психосоціальні порушення. Виокремлено діагностичні критерії, які є
ключовими в розділенні нормального та патологічного (ускладнено-
го) горювання, охоплюючи інтенсивність, тривалість і комплексність
симптомів. Підкреслено актуальність і складність проведення дифе-
ренційної діагностики ускладненого горювання поміж інших проблем
психічного здоров’я, пов’язаних із пережитою втратою. Зазначено, що
через спільність клінічної картини з великим депресивним розладом і
посттравматичним стресовим розладом, люди з ускладненою реакці-
єю на втрату залишаються недостатньо діагностованими або хибно
діагностованими, що призводить до призначення типового лікування,
яке, частково зменшуючи коморбідні симптоми, не впливає на пробле-
ми, пов’язані з ускладненим горюванням. Узагальнено відмінності між
процесом ускладненого горювання, великим депресивним розладом і
посттравматичним стресовим розладом, які можуть бути корисни-
ми для проведення диференційної діагностики фахівцями сфери психіч-
ного здоров’я.
Автор дійшов висновку, що існує необхідність розробки навчально­
тренінгових програм, спрямованих на розширення фахових знань і ком-
петентностей щодо діагностики й диференційної діагностики усклад-
неного горювання й адаптації скринінгових методик оцінки ускладне-
ного горювання в Україні.


Ключові слова


втрата; процес горювання; ускладнене горювання; депресія; ПТСР.

Повний текст:

PDF

Посилання


Avramchuk, O. S. (2018). Likuvannia uskladnenoho horiuvannia ta reaktsii na vtratu [Treatment of complicated grief and reaction to the bereavement]. Forum psykhiatrii ta psykhoterapii – Forum on psychiatry and psychotherapy, 11, 22–23. Lviv : USP [in Ukrainian].

Dysa, O. V., & Vasyliuk, O. L. (2016). Shliakhy podolannia osobystistiu syndromu vtraty [Ways to overcome the syndrome of bereavement by the personality]. S. B. Kuzikova, I. M. Shcherbakova (Eds.). Osobystist u kryzovykh umovakh ta krytychnykh sytuatsiiakh zhyttia: Zbirnyk naukovykh prats – The personality in crisis conditions and critical situations of life: collection of research papers, 244–248. Sumy : Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka [in Ukrainian].

Lim, M. I. (2010). Perezhyvannia horia, robota z horem [The experience of grief, work with grief]. V. V. Stasiuk at al. (Eds.). Visnyk Natsionalnoi akademii oborony – Newsletter of Ntional Defence Academy of Ukraine: Collection of research papers of National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, 5 (18), 162–166. Kyiv : NUOU [in Ukrainian].

Lindemann, Je. (1984). Klinika ostrogo gorja [Symptomatology and management of acute grief]. V. K. Viljunas, Ju. B. Gippenrejter (Eds.). Psihologija jemotsij. Teksty – Psychology of emotions. Texts. Moskva : Izd-vo Mosk. un-ta [in Russian].

Nauholnyk, L. B. (2015). Osoblyvosti perezhyvannia kryzy horia [Features of the experience of the crisis of grief]. Problemy osobystosti v osvitnomu prostori derzhavy – Problems of the personality in the educational space of the state: Proceedings from the round table. Lviv : LvDUVS [in Ukrainian].

Onyshchenko, N. V. (2012). Hore yak reaktsiia postrazhdaloho na vtratu [Grief as the reaction of the sufferer to a bereavement]. Problemy kryzovoi psykholohii – Problems of crisis psychology. Collection of research papers, 12 (II), 33–39 [in Ukrainian].

Arizmendi, B. J., & O’Connor, M.-F. (2015). What is «normal» in grief? Aust Crit Care. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1016/j.aucc.2015.01.005.

Beckett, C., & Dykeman, C. (2017). A metatheory of grief: Implications for counselors. VISTAS Online. Retrieved from https://www.counseling.org/docs/default-source/vistas/Metatheory_ of_Grief.pdf.

Boelen, P. A., van den Bout, J., & de Keijser, J. (2003). Traumatic grief as a disorder distinct from bereavement-related depression and anxiety: A replication study with bereaved mental health care patients. J. Psychiatry, 160, 1339–1341.

Boelen, P. A., & Prigerson, H. G. (2007). The influence of symptoms of prolonged grief disorder, depression, and anxiety on quality of life among bereaved adults: a prospective study. Eur Arch Psychiatry Clin Neurosci, 257 (8), 444–452.

Boelen, P. A., van de Schoot, R., van den Hout, M. A., de Keijser, J., & van den Bout, J. (2010). Prolonged grief disorder, depression, and posttraumatic stress disorder are distinguishable syndromes. J. Affect. Disord., 125, 374–378. Retrieved from http://dx.doi. org/10.1016/j.jad.2010.01.076.

Bonanno, G. A., Neria, Y., Mancini, A., et al. (2007). Is there more to complicated grief than depression and posttraumatic stress disorder? A test of incremental validity. J. Abnorm. Psychol, 116 (2), 342–351.

Bowlby, J. (1980). Loss: Sadness and depression. Attachment and loss, Vol. 3. New York, NY : Basic Books.

Bryant, R., Kenny, L., Joscelyne, A., Rawson, N., Maccallum, F., Cahill, C., et al. (2014). Treating prolonged grief disorder: a randomized clinical trial. JAMA Psychiatry, 71, 1332–1339. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2014.1600.

Cochran, S. (2006). Struggling for sadness: A relational approach to healing men’s grief. In M. Englar-Carlson & M. A. Stevens (Eds.). In the room with men: A casebook of therapeutic change. Washington, DC : American Psychological Association.

Dell’Osso, L., Carmassi, C., Mussetti, L., Socci, Ch., Shear, M. K., Conversano, C., Maremanni, I., Perugi, G. (2012) Lifetime mood symptoms and adult separation anxiety in patients with complicated grief and/or post-traumatic stress disorder: A preliminary report. Psychiatry Research, 198, 436–440. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1016/j.psychres.2011.12.020.

Duffy, M., & Wild, J. (2017). A cognitive approach to Persistent Complex Bereavement disorder (PCBD). The Cognitive Behaviour Therapist, 16 (special issue – invited paper), 1–19. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1017/S1754470X17000034

Guldin, M. (2015). Incidence of Suicide Among Persons Who Had a Parent Who Died During Their Childhood A Population-Based Cohort Study. JAMA Psychiatry, 72 (12), 1227–1234.

Jordan, A. H., & Litz, B. T. (2014). Prolonged Grief Disorder: Diagnostic, Assessment, and Treatment Considerations. Professional Psychology: Research and Practice, 45 (3), 180–187.

Kersting, A., Kroker, K., Horstmann, J., Ohrmann, P., Baune, B. T., Arolt, V., & Suslow, T. (2009). Complicated grief in patients with unipolar depression. J. Affect. Disord., 118, 201–204. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1016/j.jad.2009.01.033.

Lichtenthal, W. G., Cruess, D. G., & Prigerson, H. G. (2004). A case for establishing complicated grief as a distinct mental disorder in DSM-V. Clinical Psychology Review, 24 (6), 637–662.

Lundorff, M., Holmgren, H., Zachariae, R., Farver-Vestergaard, I., & O’Conn or, M. (2017). Prevalence of prolonged grief disorder in adult bereavement: a systematic review and meta-analysis. J. Affect. Disord., 212. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.jad.2017.01.030.

Maciejewski, P. K., Maercker, A., Boelen, P. A., & Prigerson, H. G. (2016). «Prolonged grief disorder» and «persistent complex bereavement disorder», but not «complicated grief», are one and the same diagnostic entity: an analysis of data from the Yale Bereavement Study. World Psychiatry, 15 (3), 266–275. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1002/wps.20348.

Malkinson, R. (2010). Cognitive Behavioural Grief Therapy: The ABC model of Rational-Emotion Behavour. Therapy, Psychological Topics, 19 (2), 289–305. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1016/j.cpr.2004.07.002.

O’Connor, M., Lasgaard, М., Larsen, L., Johannsen, M., Lundorff, M., Farver-Vestergaard, I., & Boelen, P. A. (2019). Comparison of proposed diagnostic criteria for pathological grief using a sample of elderly bereaved spouses in Denmark: Perspectives on future bereavement research. Journal of Affective Disorders. 251, 52–59. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.jad.2019.01.056.

Thompson, M. R., Whiteman, A. D., Loucks, K. D., & Daudt, H. M. L. (2017). Complicated Grief in Canada: Exploring the Client and Pro-fessional Landscape. Journal of Loss and Trauma, 22 (7), 577–598. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1080/15325024.2017.1358574.

Prigerson, H. G., Horowitz, M. J., Jacobs, S. C., Parkes, C. M., Aslan, M., Goodkin, K., & Maciejewski, P. K. (2009). Prolonged grief disorder: Psychometric validation of criteria proposed for DSM-V and ICD-11. PLoSMed, 6 (8). Retrieved from http://dx.doi.org/10.1371/journal.pmed.1000121.

Rosner, R., Pfoh, G., & Kotoucova, M. (2011) Treatment of complicated grief. Eur J. Psychotraumatol, 2, 7995. Retrieved from http://dx.doi.org/10.3402/ejpt.v2i0.7995.

Simon, N. M., Shear, M. K., Thompson, E. H., Zalta, A. K., Perlman, C., Reynolds, C. F., & Silowash, R. (2007). The prevalence and correlates of psychiatric comorbidity in individuals with complicated grief. Comprehensive Psychiatry, 48 (5), 395–399. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1016/j.comppsych.2007.05.002.

Shear, M. K., Frank, E., Houck, P. R., & Reynolds, C. F. (2005). Treatment of complicated grief: a randomized controlled trial. JAMA, 293, 2601–2608.

Shear, M. K., Simon, N., Wall, M., Zisook, S., Neimeyer, R., Duan, N., & Keshaviah, A. (2011). Complicated grief and related bereavement issues for DSM-5. Depress Anxiety, 28 (2), 103–117. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1002/da.20780.

Shear, M. K., Wang, Y., Skritskaya, N., Duan, N., Mauro, C., & Ghesquiere, A. (2014). Treatment of complicated grief in elderly persons: a randomized clinical trial. JAMA Psychiatry, 71, 1287–1295.

Shear, M. K. (2015). Clinical practice. Complicated grief. N Engl. J. Med., 372 (2), 153–160.

Shear, M. K., Reynolds, C. F., Simon, N. M., Zisook, S., Wang, Y., Mauro, C., & Skritskaya, N. (2016). Optimizing treatment of complicated grief: A randomized clinical trial. JAMA Psychiatry, 73 (7), 685–694. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2016.0892.

Wetherell, J. L. (2012). Complicated grief therapy as a new treatment approach. Dialogues Clin Neurosci, 14 (2), 159–166.

Wittouck, C., van Autreve, S., De Jaegere, E., Portzky, G., & van Heeringen, K. (2011). The prevention and treatment of complicated grief: A meta-analysis. Clinical Psychology Review, 31 (1), 69–78. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1016/j.cpr.2010.09.005.

Worden, J. W. (2018). Grief Counselling and Grief Therapy: A Handbook for the Mental Health Practitioner. New York, NY : Springer. 5th edition.

Zisook, S., Corruble, E., Duan, N., Iglewicz, A., Karam, E. G., Lanuoette, N., & Young, I. T. (2012). The bereavement exclusion and DSM-5. Depression and Anxiety, 29 (5), 425–443. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1002/da.21927.

Zisook, S., Iglewicz, A., Avanzino, J., Maglione, J., Glorioso, D., Zetumer, S., & Shear, M. K. (2014). Bereavement: Course, Consequences, and Care. Current Psychiatry Reports, 16 (10). Retrieved from http://dx.doi.org/10.1007/s11920-014-0482-8.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.