DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-45.203-222

Деякі теоретико-методологічні орієнтири щодо концептуалізації психологічного здоров’я сучасного студентства

Антоніна Кічук

Анотація


Розширення наукового знання про сутність будь­якого психологічного
явища є суттєвою передумовою посилення практико­орієнтованої
потужності процесу спрямування сучасної освіти; остання виступає
загальновизнаним дослідниками чинником конструктивної життє-
діяльності особистості. Якщо ж виходити з безсумнівного значення
психологічного здоров’я особистості в її успішності упродовж життя,
то зрозумілою стає вага своєчасного розв’язання проблемних питань, 

пов’язаних із психологічним здоров’ям – важливої інтегральної власти-
вості особистості упродовж її життєвого шляху.
У результаті проведеної аналітичної роботи констатовано, що
ще й досі у психологічній науці не склалося повне уявлення про сутність
психологічного здоров’я, своєрідність цього атрибута особистості, зо-
крема в юнацькому віці. Натомість саме у цей період життєдіяльнос-
ті людини найвідчутнішим є вплив освіти на її психологічне здоров’я,
адже ж ідеться про особистісно­професійне зростання в умовах сту-
дентського буття.
Установлено, що в психологічній науці вже склалися абриси теорії
психологічного здоров’я студентства в контексті такої ідеї: «особис-
тість цілісна, а цілісна людина – особистісна». Завдячуючи проробле-
ному науковцями методологічному аналізу прогнозування та встанов-
леним внутрішнім лініям розвитку психологічного здоров’я особистос-
ті, трактуванню інтенціальної сфери через визнання саме потреби
«енергетичним носієм» (С. Максименко), обґрунтуванню базових ас-
пектів цілісно­особистісного підходу (Н. Непомняща), доведенню, що
будь­яке психологічне явище видається за можливе осмислювати з
різних точок зору саме в контексті типологічного підходу, який забез-
печує «приріст теоретичних знань» (Т. Данчева) – створено основи для
розробки теорії психологічного здоров’я особистості. У цьому зв’язку
доведено й фундаментальне значення філософсько­психологічного
учіння вчинку, в ракурсі якого враховано психологію юнацтва (В. А. Ро-
менець).
Ураховано й досвід, накопичений унаслідок проведених емпіричних
досліджень, зокрема, в зарубіжжі, що спрямовані на визначення прак-
тико­орієнтованих підходів до вдосконалення освітнього процесу су-
часних вищих шкіл – передумови конструктивного розвитку психоло-
гічного здоров’я студентської молоді.


Ключові слова


психічне здоров’я; психологічне здоров’я; особистість; юнацький вік.

Повний текст:

PDF

Посилання


Bekh, I. D. (2019). Osobystist u vikovomu ontohenezi [Personality in age-related ontogenesis]. Pedahohika i psykholohiia – Pedagogy and Psychology, 1, 36–43 [in Ukrainian].

Brushlinskij, A. V. (1994). Problemy psihologii subjekta [Problems on psychology of a subject]. Moskva : Izd-vo In-ta psihologii RAN [in Russian].

Vojtenko, V. P. (1991). Zdorov’e zdorovyh: Vvedenie v sanologiju [Health of Healthy People: An Introduction to Sanology]. Kiev : Zdorov’e [in Russian].

Vygotskij, L. S. (1983). Problema vozrasta [The problem of age]. (Vol. 4). Moskva : Pedagogika [in Russian].

Gatsenko, O. Ja. (2004). Psihologicheskoe zdorov’e i zashchitnye mehanizmy lichnosti [Psychological Health and Protective Mechanisms of Personality]. Nauka i osvita – Science and Education, 3, 33–35 [in Russian].

Hrinova, O. M. (2018). Psykholohiia proektuvannia osobystistiu zhyttievoho shliakhu: yunatskyi vik [Psychology of Designing the Personality’s Life Path: Youth Age]. Vinnytsia : Nilan – LTD [in Ukrainian].

Dancheva, T. D. (2012). Tipologija psihologicheskogo zdorov’ja lichnosti [Typology of Psychological Health of the Individual]. Nauka i osvita – Science and Education, 3, 50–54 [in Russian].

Leont’ev, A. N. (1975). Dejatel’nost’. Soznanie. Lichnost’ [Activities. Consciousness. Personality]. Moskva : Politizdat [in Russian].

Maksymenko, S. D. (2019). Horyzonty psykholohichnoi nauky XXI stolittia [Horizons of Psychological Science of XXI Century]. Pedahohika i psykholohiia – Pedagogy and Psychology, 1, 44–54 [in Ukrainian].

Maksymenko, S. D. (2019). Dzherela actyvnosti osobystosti [Sources of personality’s activity]. S. D. Maksymenko, L. A. Onufriieva (Eds.). Aktualni problemy psykholohii osobystosti na Yevropeiskomu prostori – Actual Problems of Psychology of Personality in the European Space: Proceedings of IV International scientific practical conference. (pp. 7–11). Kamianets-Podilskyi : Medobory-2006 [in Ukrainian].

Maslow, A. (1997). Dal’nie predely chelovecheskoj psihiki [The Far Limits of the Human Psyche]. Sankt-Peterburg : Evroazija [in Russian].

Nepomnjashchaja, N. I. (2005). Tsennostno-lichnostnyj podhod k izucheniju cheloveka [Value and personality-oriented approach to the study of human]. Voprosy psihologii – Questions on Psychology, 1, 116–125 [in Russian].

Olport, G. (1982). Lichnost v psihologii [Personality in psychology]. Sankt-Peterburg : Juventa [in Russian].

Petrovskij, A. V., & Jaroshevskij, M. G. (1999). Osnovy teoreticheskoj psihologii [Fundamentals of theoretical psychology]. Moskva : INFRA [in Russian].

Prohorov, A. O. (2004). Metodiki diagnostiki i izmerenija psihicheskih sostojanij lichnosti [Methods of Diagnosis and Measurement of Mental States of the Individual]. Moskva : PERSJe [in Russian].

Romenets, V. A. (2004). Psykholohiia tvorchosti [The Psychology of Creativity]. Kyiv : Lybid [in Ukrainian].

Rubinshtejn, S. L. (1976). Problemy obshchej psihologii [Problems of general psychology]. Moskva : Pedagogika [in Russian].

Frankl, V. (1990). Chelovek v poiskah smysla [Man in Search of Meaning]. L. Ja. Gozman, D. A. Leont’ev (Eds.). Moskva : Progress [in Russian].

Freud, Z. (1989). Psihologija bessoznatel’nogo [The Psychology of the Unconscious]. Moskva : Prosveshchenie [in Russian].

Tsarkova, O. V. (2014). Psykholohichni aspekty zberezhennia psykholohichnoho zdorovia studentskoi molodi [Psychological aspects of preservation of psychological health of student youth]. Nauka i osvita – Science and Education, 6, 128–132 [in Ukrainian].

Pitt, A., Oprescu, F., Tapia, G., & Gray, M. (2018). An exploratory Study of Students’ weekly Stress Levels and Sources of Stress during the Semester. Active Learning in Higher Education, 19, 1, 61–75.

Ramachandiran, M, & Dhanapal, S. (2018). Academic Stress among University Students: A Quantitative Study of Generation Y and Z’s Perception. Pertanika Journal of Social Science and Humanities, 26, 3, 1115–1128.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.