Психологічні принципи суверенності студента

Анотація

Мета статті – визначити суверенність студента як загальнонаукову концепцію, яку можна обґрунтувати з різноманітних точок зору. Окрес­лено три основні парадигми суверенності; обґрунтовано зміст реактив­ної й ініціативної суверенності; запропоновано психологічні принципи формування суверенності студентів під час їх навчання у закладах вищої освіти.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функ­ціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.

Результати дослідження. У статті запропоновано основні аспек­ти суверенності студентів, які слід використовувати на заняттях з англійської мови. Такими аспектами вважаються: суверенність – це кон­структ дієздатності особистості; суверенність передбачає готовність студентів брати на себе відповідальність власне за свій процес навчан­ня; суверенність має на увазі спроможність і готовність студентів са­мостійно розпочинати процес пізнавальної діяльності; повна суверен­ність вважається метою навчання та виховання студентів; можна виокремити деякі ступені суверенності; ці ступені є нестабільними та змінними категоріями; суверенність не лише актуалізує питання ство­рення для студентів ситуацій, коли вони мають бути незалежними та самостійними; розвиток суверенності вимагає свідомого ставлення до процесу навчання – наприклад, свідоме опанування вивченого матеріалу та прийняття виважених рішень; сприяння суверенності є не просто питанням формулювання стратегій здійснення навчальної діяльності; суверенність може мати місце як у парадигмі навчального процесу в закладах вищої освіти, так і поза навчанням у них; суверенність має як соціальне значення, так і суто індивідуальне; суверенність по-різному тлумачиться представниками різних культур.

Виокремлено основні проблеми, які є досить-таки важливими для виховання суверенності студента. Перша проблема – це здійснення контролю за процесом навчання. Наступною проблемою, яка є дуже важ­ливою для формування суверенності студента, є контроль над змістом навчальної дисципліни, що вивчається. Було показано, що реактивна су­веренність є саме тією формою, яка не створює концептуально нових напрямків здійснення навчальної діяльності, проте коли ініціюється той чи інший напрямок, то це дає змогу студентам самостійно організовува­ти власні ресурси для досягнення своєї мети. Проактивна суверенність не лише визначає цілі пізнавальної діяльності, а й обирає методи та за­соби здійснення цієї діяльності й оцінює той зміст навчального процесу, яким уже було опановано; суверенність також окреслює парадигму по­дальшої навчальної діяльності.

Становлення суверенності студентів допомагає їм усвідомити і зрозуміти, що вони можуть узяти на себе відповідальність за власне навчання: навчання студентів стає таким, що цілковито відповідає їх ін­тересам; студенти починають працювати разом для досягнення цілей свого навчання.

Висновок. У статті запропоновано психологічні принципи формуван­ня суверенності студентів. 1. Чіткі стандарти виконання пізнавальної діяльності мають бути встановлені з самого початку. Студенти повин­ні точно знати, що від них очікує педагог, як вони будуть оцінені та які актуалізаційні напрямки будуть для них доступні, якщо їм знадобиться допомога у вивченні інформації або набутті вмінь і навичок виконання пізнавальної діяльності. Коли викладачі формують певні очікування від ефективності пізнавальної діяльності, вони мають ураховувати набуті студентами знання й особистісно значущий досвід кожного окремого учня. 2. Суверенність фасилітує розвиток у студентів почуття доміну­вання в навчальному процесі. У парадигмі цього процесу викладачі мають пропонувати студентам самостійно обирати найважливіші для них навчальні дисципліни, але при цьому студенти повинні чітко розуміти, яким чином цей вибір співвідноситься з навчальними цілями чи стандар­тами підготовки майбутнього фахівця. Коли студенти мають змогу бути залученими до здійснення такого вибору, вони беруть на себе біль­ше відповідальності за власне навчання. 3. Студенти мають постійно отримувати зворотний зв’язок із боку педагога, який дасть їм досить точну інформацію щодо набуття конкретних навичок, які вони здобу­ ли та / або які потребують їх удосконалення з метою досягнення неа­биякого успіху в своїй навчальній мікрогрупі. 4. Суверенність фасилітує студентів на заохочення оцінювати власне свій успіх у навчанні за до­помогою графіків або ведення журналів, щоб вони могли оцінити власне свій прогрес у навчанні, досягнутий ними у процесі набуття відповідних знань, умінь і навичок.