Психологічні принципи суверенності студента

Автор(и)

  • Наталія Михальчук Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне, Україна https://orcid.org/0000-0003-0492-9450
  • Ліана Онуфрієва Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна https://orcid.org/0000-0003-2442-4601

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.244-268

Ключові слова:

суверенність студента, реактивна суверенність, проактивна суверенність, управління процесом навчання, зворотний зв’язок, психологічний вплив, прийняття рішень, свідоме відрефлексуван¬ня своєї діяльності, стратегії викладання.

Анотація

Мета статті – визначити суверенність студента як загальнонаукову концепцію, яку можна обґрунтувати з різноманітних точок зору. Окрес­лено три основні парадигми суверенності; обґрунтовано зміст реактив­ної й ініціативної суверенності; запропоновано психологічні принципи формування суверенності студентів під час їх навчання у закладах вищої освіти.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функ­ціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.

Результати дослідження. У статті запропоновано основні аспек­ти суверенності студентів, які слід використовувати на заняттях з англійської мови. Такими аспектами вважаються: суверенність – це кон­структ дієздатності особистості; суверенність передбачає готовність студентів брати на себе відповідальність власне за свій процес навчан­ня; суверенність має на увазі спроможність і готовність студентів са­мостійно розпочинати процес пізнавальної діяльності; повна суверен­ність вважається метою навчання та виховання студентів; можна виокремити деякі ступені суверенності; ці ступені є нестабільними та змінними категоріями; суверенність не лише актуалізує питання ство­рення для студентів ситуацій, коли вони мають бути незалежними та самостійними; розвиток суверенності вимагає свідомого ставлення до процесу навчання – наприклад, свідоме опанування вивченого матеріалу та прийняття виважених рішень; сприяння суверенності є не просто питанням формулювання стратегій здійснення навчальної діяльності; суверенність може мати місце як у парадигмі навчального процесу в закладах вищої освіти, так і поза навчанням у них; суверенність має як соціальне значення, так і суто індивідуальне; суверенність по-різному тлумачиться представниками різних культур.

Виокремлено основні проблеми, які є досить-таки важливими для виховання суверенності студента. Перша проблема – це здійснення контролю за процесом навчання. Наступною проблемою, яка є дуже важ­ливою для формування суверенності студента, є контроль над змістом навчальної дисципліни, що вивчається. Було показано, що реактивна су­веренність є саме тією формою, яка не створює концептуально нових напрямків здійснення навчальної діяльності, проте коли ініціюється той чи інший напрямок, то це дає змогу студентам самостійно організовува­ти власні ресурси для досягнення своєї мети. Проактивна суверенність не лише визначає цілі пізнавальної діяльності, а й обирає методи та за­соби здійснення цієї діяльності й оцінює той зміст навчального процесу, яким уже було опановано; суверенність також окреслює парадигму по­дальшої навчальної діяльності.

Становлення суверенності студентів допомагає їм усвідомити і зрозуміти, що вони можуть узяти на себе відповідальність за власне навчання: навчання студентів стає таким, що цілковито відповідає їх ін­тересам; студенти починають працювати разом для досягнення цілей свого навчання.

Висновок. У статті запропоновано психологічні принципи формуван­ня суверенності студентів. 1. Чіткі стандарти виконання пізнавальної діяльності мають бути встановлені з самого початку. Студенти повин­ні точно знати, що від них очікує педагог, як вони будуть оцінені та які актуалізаційні напрямки будуть для них доступні, якщо їм знадобиться допомога у вивченні інформації або набутті вмінь і навичок виконання пізнавальної діяльності. Коли викладачі формують певні очікування від ефективності пізнавальної діяльності, вони мають ураховувати набуті студентами знання й особистісно значущий досвід кожного окремого учня. 2. Суверенність фасилітує розвиток у студентів почуття доміну­вання в навчальному процесі. У парадигмі цього процесу викладачі мають пропонувати студентам самостійно обирати найважливіші для них навчальні дисципліни, але при цьому студенти повинні чітко розуміти, яким чином цей вибір співвідноситься з навчальними цілями чи стандар­тами підготовки майбутнього фахівця. Коли студенти мають змогу бути залученими до здійснення такого вибору, вони беруть на себе біль­ше відповідальності за власне навчання. 3. Студенти мають постійно отримувати зворотний зв’язок із боку педагога, який дасть їм досить точну інформацію щодо набуття конкретних навичок, які вони здобу­ ли та / або які потребують їх удосконалення з метою досягнення неа­биякого успіху в своїй навчальній мікрогрупі. 4. Суверенність фасилітує студентів на заохочення оцінювати власне свій успіх у навчанні за до­помогою графіків або ведення журналів, щоб вони могли оцінити власне свій прогрес у навчанні, досягнутий ними у процесі набуття відповідних знань, умінь і навичок.

Біографії авторів

Наталія Михальчук, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

Доктор психологічних наук, професор

Ліана Онуфрієва, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський

Кандидат психологічних наук, професор, професор кафедри, завідувач кафедри загальної та практичної психології

Посилання

Выготский Л. С. Мышление и речь: Собрание сочинений в 6-ти томах. Москва : Педагогика, 1982. Т. 2. С. 5–361.

Benson, P. (2001). Teaching and Researching Autonomy in Language Learning. Harlow : Longman. 170 p.

Chamot, A. (2011). The Elementary Immersion Learning Strategies Re¬source Guide. A. Chamot, K. Anstrom, A. Bartoshevsky, A. Be¬langer, J. Delett, V. Karwan and others. Retrieved September 16, 2014. URL : http://www.nclrc.org/eils/.

Cherry, K. (2013). What Is Motivation? Retrieved November 1, 2014. URL : http://psychology.about.com/od/mindex/g/motivation-definition.htm.

Dam, L. (1990). Learner Autonomy in Practice: An experiment in learning and teaching. Autonomy in Language Learning. I. Gathercole (Ed.). Great Britain : Centre for Information on Language Teaching and Research. Р. 56–63.

Holec, H. (1981). Autonomy in foreign language learning. Oxford : Per¬gamon. 156 p.

Hořínek, M. (2007). A closer look at learner autonomy – a qualitative study. Retrieved August 2, 2014. URL : http://is.muni.cz/th/12319/ff_m/ thesis.pdf.

Jacob, E. (1999). Cooperative Learning in Context: An Educational Inno¬vation in Everyday Classroom. New York : State University of New York Press.

Jarwis, H. (2013). Computers and learner autonomy: Trends and issues. Teaching English, 1, 387–410. Retrieved August 29, 2014. URL : http://www.teachingenglish.org.uk/sites/teacheng/files/British Council WEB pdf.pdf#page=391.

Little, D. (2000). Why focus on learning rather than teaching? In: D. Little, L. Dam, & J. Timmer (Eds.). Focus on Learning Rather than Teaching: Why and How? Papers from the International Association of Teachers of English as a Foreign Language (IATEFL) Conference (Krakow, Poland, May 14–16, 1998), (pp. 3–17). Dublin, Ireland : Centre for Language and Communication Studies. Trinity College.

Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W. Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psycholinguis¬tics. Психолінгвістика. Психолингвистика: Збірник наукових праць. Серія: Психологія. Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М. Вип. 26 (1). С. 265–285. DOI 10.31470/2309-1797- 2019-26-1-265-285.

Sinclair, B. (2000). Learner autonomy: The next phase? B. Sinclair, I. McGrath, & T. Lamb (Eds.). Learner autonomy, teacher autonomy: Future directions, (pp. 4–14). Harlow : Longman.

Smith, C. R. (2006). The history of learner autonomy. Retrieved June 16, 2014. URL : http://autonomyhistories.pbworks.com/f/The+History+ of+Learner+Autonomy.pdf.

Vovk, M., Emishyants, O., Zelenko, O., Drobot, O., & Onufriieva, L. (2020). Psychological Features of Experiences of Frustration Situa¬tions in Youth Age. International Journal of Scientific & Technolo¬gy Research, 8, 01 (January), 920–924. URL : http://www.ijstr.org/ paper-references.php?ref=IJSTR-0120-28117.

Wikipedia (2020). Project Method. Retrieved June 15, 2014. URL : http:// en.wikipedia.org/wiki/Project_method.

Zubiashvily, I., Kocharian, A., Lunov, V., Barinova, N., & Onufriieva, L. (2020). Phenomenon of money: Social and psychological essence and functions. International Journal of Psychosocial Rehabilitation, 24 (3), 1629–1642. DOI 10.37200/IJPR/V24I3/PR200911. URL : https:// www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85080985552& origin=resultslist&sort=plf-f&src=s&nlo=&nlr=&nls=&sid= a9bdc1bd7fc77b686972b62905a1425e&sot=a&sdt=cl&cluster= scopubyr%2c%222020%22%2ct%2bscoprefnameauid%2c%22 Onufriieva%2c+L.%2357214601047%22%2ct&sl=23&s=¬SOURCE-ID+%2817700156008%29&relpos=0&citeCnt=0&search¬Term=.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-25

Як цитувати

Михальчук, Н., & Онуфрієва, Л. (2020). Психологічні принципи суверенності студента. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (49), 244–268. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.244-268