Ефективне управління класом як спосіб навчити учнів розуміти літературні твори
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-53.191-211Ключові слова:
управління класом, розуміння літературних творів, трансіндивідуальний дискурс, зміст, значення інформації, здійснення суб’єктом активної розумової діяльностіАнотація
Мета статті – встановити ступінь розуміння школярами літературних творів на основі закономірностей прояву взаємозв’язку перцептивного, контекстуального й інтегративного образів, які формуються на різних етапах осмислення змісту прочитаного твору в ситуаціях розв’язання старшокласниками літературних задач в умовах різноманітного літературного оточення.
Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. У якості експериментального методу використано метод анкетування (респондентам було запропоновано авторські анкети, метою яких було вивчення якісних характеристик літературного середовища старшокласників).
Результати дослідження. На етапі анкетування діагностовано ступінь розуміння школярами літературних творів завдяки впливу літературного оточення, що визначалося на рівні вивчення думок учнів про літературу, специфіки відображуваної ними літературної реальності, засобів опанування літературною культурою. Визначено, що більшість учнів у відповідях на запитання відкритого типу мали неабиякі труднощі. Це виражалося у таких зверненнях старшокласників до експериментатора: «Я не знаю», «Нам не говорили» тощо. Подібні труднощі свідчили щодо орієнтації на фактичні знання, а не на стимулювання мислення школярів, що загалом відображало переважну спрямованість шкільного навчання. Це підтверджувалося також і тим, що інструкцію експериментатора («У випадках виникнення труднощів у процесі відповіді на складне запитання не відповідати на нього відразу, а подумати і відповісти на нього пізніше») учні, як правило, не виконували в другій її частині.
Висновки. Доведено, що, читаючи літературний твір, людина спочатку висуває припущення щодо змісту і смислу інформації, потім відбувається розчленування тексту, виокремлення його основних, базових елементів. Визначено, що завдяки мисленнєвій діяльності читач об’єднує ці елементи у єдине структурне ціле. Таким чином реципієнт знаходить смисл інформації певного літературного твору. Тому розуміння слід розглядати як результат мисленнєвої діяльності суб’єкта, внаслідок якого людина активно використовує наявні фактичні знання і тим самим стимулює роботу думки у бажаному для себе напрямку.
Доведено, що розуміння літературного твору може відбутися без активної мисленнєвої діяльності читача. У цьому разі йдеться про так зване розуміння-пригадування, тобто у випадках, коли людина вже читала запропонований твір раніше. За потреби зрозуміти новий, незнайомий для читача твір, розуміння проходить низку етапів і завжди передбачає здійснення активної мисленнєвої діяльності суб’єкта.
Схарактеризовано процес розуміння літературного твору як певний трансіндивідуальний дискурс. У цьому випадку провідними є три основні регістри психіки – Реальний, Уявний і Символічний. Отже, розвиток людських (свідомих) форм відображення дійсності цілком детермінується сферами суспільства і культури.
Посилання
Honcharuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of the levels of construction of communicative actions]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24 (1), 97–117. DOI 10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].
Maksymenko, S., Тkach, B., Lytvynchuk, L., & Onufriieva, L. (2019). Neiropsykholinhvistychne doslidzhennia politychnykh hasel iz zovnishnoi reklamy [A neuropsycholinguistic research of political slogans from outdoor advertising]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 26 (1), 246–264 [in Ukrainian].
Onufriieva, L.А. (2020). Rozvytok profesionalizmu maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii: sotsialno-psykholohichnyi vymir [The development of the professionalism of future specialists of socionomic professions: socio-psychological aspect]. Kyiv : Publisher Bykhun V.Yu. ISBN 978-617-7699-08-7 [in Ukrainian].
Ternovyk, N., & Simko, A. (2020). Khudozhnia literatura yak zasib formuvannia pidlitka yak subiekta piznavalnoi diialnosti [Fiction as a means of forming a teenager as a subject of cognitive activity]. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers «Problems of Modern Psychology», 49, 322– 341. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.322-341 [in Ukrainian].
Barnes, D., & Todd, F. (1997). Communication and learning in small groups. London.
Camerad, J., & Epling, W.F. (1989). Successful problem solving as a function of interaction style for non-native students of English. Applied linguistics, 10, 4, 392–403. Oxford.
Crookes, G. (1989). Planning and interlanguage variation. Studies in Second Language Acquisition, 11, 367–383. Retrieved from https://doi.org/10.1017/s0272263100008391 .
Mykhalchuk, N., & Bihunova, S. (2019). The verbalization of the concept of «fear» in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Études cognitives, 19, 11. Warsaw (Poland). Retrieved from https://doi.org/10.11649/cs.2043 .
Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W. Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 26 (1), 265–285. DOI 10.31470/2309-1797-2019-26-1-265-285.
Vovk, M., Emishyants, O., Zelenko, O., Drobot, O., & Onufriieva, L. Psychological Features of Experiences of Frustration Situations in Youth Age. International Journal of Scientific & Technology Research, 8, 01, 920–924. Retrieved from http://www.ijstr.org/paper-references.php?ref=IJSTR-0120-28117
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Михальчук Наталія, Данчук Юлія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.