Удосконалення письма як шлях становлення креативності студентів

Анотація

Мета дослідження – виокремити чотири підходи до визначення сутності творчості залежно від того, який із чотирьох аспектів цієї проблеми є у даному випадку домінуючим: середовище, у якому здійснюється творча діяльність; творчий продукт; творчий процес; творча особистість, її характеристики.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.

Результати дослідження. Проаналізувавши різні підходи, ми пропонуємо таку класифікацію визначень творчості:

1) визначення, що враховують новизну як основний критерій творчості. Зокрема, можемо вказати, що характеристику «продукування чогось нового» фактично включено у ці визначення. Однак, до опису самої новизни ми підходимо по-різному. Так, ми вважаємо, що зовсім не важливо, чи визнає суспільство певну ідею новою, а важливим є те, щоб вона була новою для самого творця. Також ми вважаємо, що новизна повинна фіксуватися в термінах культури, тобто визнаватися сучасниками;

2) визначення, у яких творчість протиставляється конформності. До них належать визначення, які, протиставляючи творчість конформності, наголошують на значущості привнесення оригінальності, нового погляду на проблему тощо. До таких визначень відноситься й розуміння творчості, яке передбачає, що творча людина звільнена як від конформізму, так і від нонконформізму;

3) визначення, що орієнтуються на творчий процес. Так, ми наголошуємо на важливості для людини творчо мислити й розглядаємо творче мислення як процес бачення чи створення взаємозв’язків між предметами, явищами, об’єктами як на свідомому, так і на несвідомому рівнях. Ми виокремлюємо чотири етапи творчого процесу: підготовка, інкубація, осягнення, перегляд (або аналіз). Відтак, в основу становлення креативності покладено будь-який існуючий метод систематичного навчання суб’єктів творчому мисленню;

4) визначення, які наголошують на важливості розвитку розумових здібностей людини. Так, ми визначаємо творчість з огляду на розумові здібності особистості, що забезпечує творчі досягнення у процесі діяльності. Отже, творче мислення вміщує у своїй структурі дивергентну продукцію, що, своєю чергою, сприяє породженню нової, оригінальної, незвичайної, а, можливо, й унікальної інформації на основі стандартної, добре відомої інформації. Однак, творче мислення не зводиться до дивергентного, адже воно також має на увазі чутливість людини до проблем, здатність до переорієнтування тощо.

Висновки. Отже, ми запропонували рівні творчості, що формуються в особистості внаслідок становлення здатності до письма. Ми пропонуємо такі рівні творчості: а) експресивна творчість – наприклад, спонтанне малювання дітьми; б) продуктивна творчість – наукові та художні продукти; в) інвентивна, або винахідницька, творчість, коли винахідливість проявляється в матеріалах, методах і техніках; г) інноваційна творчість – покращення шляхом модифікації; д) творчість, що породжує – формулювання абсолютно нового принципу чи припущення, навколо якого можуть виникнути нові ідеї, концепції, теорії та школи.