Емпіричне дослідження мотивації самоосвіти студентів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-53.306-329Ключові слова:
самоосвіта, мотивація самоосвіти, мотивація досягнення успіху, мотивація навчання, здатність до самоосвіти, самоактуалізаціяАнотація
Мета статті – презентувати результати емпіричного дослідження мотивації самоосвіти студентів.
Методи дослідження. Емпіричні: «Методика вивчення мотивації успіху і остраху невдачі А.О. Реана, «Методика вивчення мотивації навчання у закладі вищої освіти» Т.І. Ільїної, «Тест оцінки здатності до саморозвитку та самоосвіти» В.І. Андрєєва, «Опитувальник особистісної орієнтації» Е. Шострома; математико-статистичні методи обробки даних.
Результати дослідження. Представлено дані вивчення складових мотивації самоосвіти (мотивація досягнення успіху, мотивація навчання, здатність до самоосвіти та самоактуалізація).
Діагностика мотивації успіху й остраху невдачі показала, що у групі студентів першого і третього курсів бакалаврату переважає мотивація на успіх, але не яскраво виражена, а на 1–2-му курсах магістратури більшість студентів мають стійку мотивацію на успіх. Емпіричне дослідження мотивації навчальної діяльності засвідчило, що для студентів основним є мотив «Набуття знань», а мотиви «Оволодіння професією» та «Отримання диплома» знаходяться майже на одному рівні. Це демонструє те, що студенти виявляють допитливість, зацікавленість у здобутті знань, але все-таки засвоюють їх формально. Установлено, що мотивація самоосвіти студентів зростає упродовж навчання – від рівня нижчого за середній (на 1-му курсі рівня вищої освіти «Бакалаврський») – до вище середнього (на 1-му курсі рівня вищої освіти «Магістерський»). Діагностика ступеня самоактуалізації показала, що студенти першого і третього курсів бакалаврату мають середній ступінь самоактуалізації, а першого курсу магістратури – високий, що свідчить про прагнення до розвитку своїх особистісних можливостей.
Висновки. Результати емпіричного дослідження та кореляційного аналізу складових мотивації самоосвіти підтвердили гіпотезу дослідження у тій частині, що мотивація самоосвіти студентів зростає упродовж навчання; встановлено, що здатність до самоосвіти зумовлює прагнення досягнення успіху та залежить від самоактуалізації.
Посилання
Andreiev, V.I. (2015). Pedagogicheskaia evristika dlia tvorcheskogo samorazvitiia mnogomernogo myshleniia i mudrosti [Pedagogical heuristics for creative self-development of multidimensional thinking and wisdom]. Kazan : Tsentr innovatsionnykh tekhnologii. Retrieved from https://logos-press.ru/docs/evristika.pdf [in Russian].
Babanskii, Yu.K. (1977). Optimizatsiia protsessa obucheniia (Obshchedidakticheskii aspekt) [Optimization of the learning process (General didactic aspect)]. Moskva : Pedagogika [in Russian].
Horban, Yu.I. (2020). Samoosvita ta samorozvytok studenta v dynamitsi tsyvilizatsiinykh protsesiv [Student self-education and self-development in the dynamics of civilization processes]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv – Bulletin of the National Academy of Management of Culture and Arts, 2, 314–316. Retrieved from https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220614 [in Ukrainian].
Dolynska, L.V., Naumova, Yu. M., & Shevchenko, N.F. (2020). Psykholinhvistychni osoblyvosti zasvoiennia studentamy vizualno-semantychnoho obrazu iyerohlifa pry vyvchenni yaponskoi movy [Psycholinguistic Features of Students’ Acquisition of Visual-Semantic Image of a Hieroglyph in Studying Japanese]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 27 (1), 30–51. DOI 10.31470/2309-1797-2020-27-1-30-51 [in Ukrainian].
Zabbarova, M.M. (2014). Informatsionnyie tekhnologii kak faktor samoobrazovaniia budushchego uchitelia muzyki [Information technologies as a factor of self-education of the future music teacher]. Candidate’s thesis. Moskva [in Russian].
Iliin, Ye.P. (2008). Motivatsiia i motivy [Motivation and motives]. Sankt-Peterburg : Piter [in Russian].
Ivashkevych, E., & Onufriіeva, L. (2021). Rozvytok avtonomii studenta zasobamy formuvannia yoho sotsialnoho intelektu [Development of student’s autonomy by means of forming his or her social intelligence]. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers «Problems of Modern Psychology», 51, 9–32. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.9-32 [in Ukrainian].
Onufriieva, L.A., Didyk, N.M., & Chekanska, O.A. (2019). Psykholohichni osoblyvosti vykorystannia studentamy internet-prostoru [Psychological characteristics of using Internet by students]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia – Information Technologies and Learning Tools, 74 (6), 250–265. Retrieved from https://doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2568 [in Ukrainian].
Pidkasistyi, P.I. (1980). Samostoiatelnaia poznavatelnaia deiatelnost shkolnikov v obuchenii: teoretiko-eksperimentalnyie issledovaniia [Independent cognitive activity of schoolchildren in teaching: theoretical and experimental research]. Moskva : Pedagogika [in Russian].
Rean, A.A. (2008). Psikhologiia i psikhodiagnostika lichnosti [Psychology and psychodiagnostics of personality]. Sankt-Peterburg : Praim- Yevroznak [in Russian].
Svetlova, V.A. (2015). Formirovaniie gotovnosti budushchikh pedagogov k samoobrazovaniiu sredstvami interaktivnykh tekhnologii [Formation of the readiness of future teachers for self-education by means of interactive technologies]. Candidate’s thesis. Yoshkar-Ola [in Russian].
Serheienko, O.S. (2019). Samoosvitnia diialnist studentiv mystetsko-pedahohichnykh spetsialnostei [Self-educational activity of students of art and pedagogical specialities]. Kyiv : Lira-K [in Ukrainian].
Smoliuk, A.I. (2017). Komponentna struktura profesiinoho samorozvytku maybutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly [Component structure of professional self-development of future primary school teachers]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.O. Sukhomlynskoho – Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after V.O. Sukhomlynskyi, 2, 432–435. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2017_2_79 [in Ukrainian].
Berry, A., & Kitchen, J. (2020). The Role of Self-study in Times of Radical Change. Studying Teacher Education, 16, 123–126. Retrieved from https://doi.org/10.1080/17425964.2020.1777763 .
Geng, S., Law, K.M.Y., & Niu, B. (2019). Investigating self-directed learning and technology readiness in blending learning environment. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16, 17. Retrieved from https://doi.org/10.1186/s41239-019-0147-0 .
Hill, М., Peters, М., Salvaggio, М., Vinnedge, J., & Darden, A. (2020). Implementation and evaluation of a self-directed learning activity for first-year medical students. Medical Education Online, 25, 1. DOI 10.1080/10872981.2020.1717780.
Kazarenkov, V.I., & Kazarenkova, T.B. (2015). Self-education of students in the context of lifelong learning. Obrazovaniie cherez vsiu zhizn: nepreryvnoie obrazovaniie v interesakh ustoichivogo razvitiia – Lifelong learning: continuing education for sustainable development, 1 (13), 284–286. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/ self-education-of-students-in-the-context-of-lifelong-learning.
Maksymenko, N., Bei, I., Khimchuk, L., & Vovchok, Y. (2020). Formation of Communicative Culture of Students by Means of Project Teaching in Higher Educational Establishments. Journal of History Culture and Art Research, 9 (3), 267–276. Retrieved from https://doi.org/10.7596/taksad.v9i3.2719 .
Sagitova, R. (2014). Students’ Self-education: Learning to Learn Across the Lifespan. Procedia – Social and Behavioral Sciences (ERPA International Congress on Education, ERPA Congress 2014, 6–8 June 2014, Istanbul, Turkey), 152, 272–277. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.09.194 .
Stroianovska, O., Dolynska, L., Shevchenko, N., Andriiashyna, N., Melnyk, I., & Tsybuliak, N. (2020). The Influence of the Professional Orientation of Students of Different Gender on their Ideas of Happiness. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11 (4), 51–71. Retrieved from https://doi.org/10.18662/brain/11.4/141 .
Stroianovska, O., Dolynska, L., Shevchenko, N., Yermakova, S., Matiash-Zaiats, L., & Kriukova, O. (2021). Features of Students’ Ideas about Life Success. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12 (1), 136–153. Retrieved from https://doi.org/10.18662/brain/12.1/175 .
Tekkoll, I.A., & Demirel, M. (2018). An Investigation of Self-Directed Learning Skills of Undergraduate Students. Front. Psychol., 23. Retrieved from https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.02324 .
Tullis, J.G., & Benjamin, A.S. (2011). On the effectiveness of self-paced learning. Journal of memory and language, 64 (2), 109–118. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.jml.2010.11.002 .
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шевченко Наталія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.