Формування перекладацьких інтенцій майбутніх перекладачів

Анотація

Метою статті є запропонувати прийоми групової діяльності студентів для сприяння автономності в групі з метою забезпечення формування перекладацьких інтенцій майбутніх перекладачів.

Методи дослідження. Щодо загальнонаукових методів, то використано такі з них, як методи індукції, дедукції, аналізу та синтезу, методи порівняння та опису, метод обґрунтування тощо. Експериментальне дослідження з метою виявлення динаміки перекладацького розвитку майбутніх перекладачів тривало у 2020-2021 роках. У дослідженні взяли участь 58 студентів експериментальних груп філологічного факультету.

Результати дослідження. Дослідження сутності поняття «професійне становлення» актуалізує для нас необхідність визначення його компонентного складу (в парадигмі структурного підходу). Показано, що думки дослідників є досить неоднозначними, адже вони ґрунтуються, як правило, на різних аспектах професійної діяльності. Доведено, що професійне становлення є складним, тривалим і суперечливим процесом, який включає до своєї структури різні змістові та структурні компоненти.

В структурі професійного становлення виокремлюються цільовий, мотиваційний, змістовий, процесуальний і рефлексивно-оцінний компоненти.

Висновки. Виділено чотири стадії професійного становлення майбутнього перекладача, зокрема: формування професійних інтенцій (усвідомлений вибір особистістю майбутньої професії з урахуванням власне своїх індивідуально-психологічних особливостей), які актуалізуються сукупністю багатьох факторів: престижем своєї професії, потребою суспільства чи соціумом, впливом сім'ї, засобами масової інформації та ін. Важливу роль у виборі професії відіграє спрямованість особистості на певний предмет діяльності, що виявляється в інтересах людини, її захопленні професійною сферою тощо; базова професійна підготовка: опанування фахівцем системою професійних знань, умінь і навичок, формування професійно важливих якостей особистості, професійної спрямованості й інтересу до виконання майбутньої професії. Друга стадія - це, перш за все, навчання у закладі вищої освіти. Особистісними новоутвореннями на цьому етапі є сформованість професійної спрямованості, розвиток спеціальних вмінь та здібностей, становлення професійно-етичних ціннісних орієнтацій, духовної зрілості, готовності до виконання конкретної професійної діяльності; професіоналізація: входження (адаптація) і опанування професією, професійне самовизначення, набуття професійно значущого досвіду, розвиток властивостей, якостей та характеристик особистості, необхідних для кваліфікованого, продуктивного виконання професійної діяльності; професійна майстерність: якісне, творче виконання професійної діяльності, інтеграція сформованих професійно важливих якостей особистості в індивідуальний стиль виконання діяльності. У процесі опанування фахівцем професійною майстерністю все більшою мірою привабливою стає сама професійна діяльність. Задоволення фахівцем своєю діяльністю відбувається у процесі виконання ним професійних дій, у професійному спілкуванні. Професійна діяльність на цьому етапі стає провідною потребою особистості. Майстерність має на увазі, що професійне становлення особистості відбулося.