МУЗИЧНІ ПОКАЗНИКИ ІСТОРИЧНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОСТІ В ПАРАЛЕЛІЗМАХ РОЗВИТКУ КИТАЮ ТА ЄВРОПИ

Автор(и)

  • Liu Bingqiang доктор мистецтвознавства, професор, проректор консерваторії університету в Тянь Шань, China

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2016.138511

Ключові слова:

музична генеза історичного знання, паралелізми розвитку Китаю та Європи, новий зв’язок – смисловий недетермінований зв’язок, історична процесуальність, історичний континуум

Анотація

Мета роботи. Виявлення музичних ознак історичного знання у зв’язку з реаліями хронологічних паралелізмів музичного розвитку Китаю та Європи Середньовіччя і Нового часу. Методологічною основою є уявлення про дух епохи, висунуте Г. Гегелем і розвинуте в концепції Ренесансу А.Лосєвим. Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше вказана синхроніка культурних перетворень розвитку Китаю і Європи, при тому, що історично виключалася взаємодія і взаємовплив. Висновки. Виявлено «новий зв’язок» (за К. Юнгом) – «смисловий недетермінований зв’язок», який дає змогу усвідомити закономірний характер співпадінь в історії музичної культури Китаю та Європи. 

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-29

Номер

№ 2 (2016)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.