МУЗИЧНІ ПОКАЗНИКИ ІСТОРИЧНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОСТІ В ПАРАЛЕЛІЗМАХ РОЗВИТКУ КИТАЮ ТА ЄВРОПИ

Автор(и)

  • Liu Bingqiang доктор мистецтвознавства, професор, проректор консерваторії університету в Тянь Шань, Китай

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2016.138511

Ключові слова:

музична генеза історичного знання, паралелізми розвитку Китаю та Європи, новий зв’язок – смисловий недетермінований зв’язок, історична процесуальність, історичний континуум

Анотація

Мета роботи. Виявлення музичних ознак історичного знання у зв’язку з реаліями хронологічних паралелізмів музичного розвитку Китаю та Європи Середньовіччя і Нового часу. Методологічною основою є уявлення про дух епохи, висунуте Г. Гегелем і розвинуте в концепції Ренесансу А.Лосєвим. Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше вказана синхроніка культурних перетворень розвитку Китаю і Європи, при тому, що історично виключалася взаємодія і взаємовплив. Висновки. Виявлено «новий зв’язок» (за К. Юнгом) – «смисловий недетермінований зв’язок», який дає змогу усвідомити закономірний характер співпадінь в історії музичної культури Китаю та Європи. 

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-29

Номер

№ 2 (2016)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.