Дослідження фенольних сполук деяких представників родини айстрові (Asteraceae)

Анотація

Вступ. Перспективними джерелами фенольних сполук є представники родини айстрові (Asteraceae) – підбіл звичайний, або мати-й-мачуха (Tussilago farfara L.) і айстра новобельгійська (Symphyotrichum novi-belgii L.). За даними літератури, листя мати-й-мачухи містять фенолокислоти, хромони, флавоноїди, таніни. У традиційній медицині різних країн світу мати-й-мачуху використовують для лікування кашлю, респіраторних захворювань, запалення легень, алергії, захворювань печінки, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, діабету, остеопорозу, нейропатії, нейродегенеративних захворювань, раку молочної залози та товстої кишки. Айстру новобельгійську застосовують як жарознижувальний, імуностимулювальний, сечогінний, кровоспинний, тонізувальний, відхаркувальний, діуретичний, анальгезувальний, антацидний, антисептичний засіб, у косметології – для лікування запалень шкіри. Корені використовують при запальних захворюваннях дихальних шляхів.

Метою роботи було порівняльне дослідження фенольних сполук сировини мати-й-мачухи та айстри новобельгійської.

Матеріали та методи.  Для проведення якісного аналізу готували водні та водно-етанольні витяжки сировини, що досліджувалася. Виявлення флавоноїдів і гідроксикоричних кислот проводили у водно-етанольних, дубильних речовин – у водних витяжках. Для виявлення флавоноїдів та дубильних речовин у досліджуваних видах сировини використовували хімічні реакції: ціанідинову реакцію в модифікації за Бріантом, з розчинами калію гідроксиду, феруму (ІІІ) хлориду, алюмінію хлориду, плюмбуму ацетату (флавоноїди), ферум (ІІІ) амонію сульфату, желатини, хініну гідрохлориду (дубильні речовини) . Вивчення гідроксикоричних кислот і флавоноїдів проводили методом хроматографії у тонкому шарі сорбенту у порівнянні зі стандартними зразками гідроксикоричних кислот (хлорогенова, неохлорогенова, n-кумарова, кофейна кислоти) і флавоноїдів (рутин, кверцетин, гіперозид, лютеолін, апігенін) у рухомій фазі мурашина кислота безводна Р - вода Р - метанол Р - етилацетат Р (2,5:4:4:50). Для виявлення гідроксикоричних кислот хроматограму нагрівали при температурі 100 °С протягом 5 хв і обприскували теплу пластинку розчином 10 г/л дифенілборної кислоти аміноетилового ефіру Р у метанолі Р. Для визначення кількісного вмісту біологічно активних речовин у досліджуваній сировині використовували спектрометричний метод. Визначення кількісного вмісту гідроксикоричних кислот проводили згідно з методикою Державної Фармакопеї України (ДФУ) 2.0, том 3, монографія «Кропиви листя^N»; вміст суми поліфенольних сполук визначали за методикою ДФУ 2.0, том 1, загальна стаття «Визначення танінів у лікарських засобах рослинного походження»; вміст флавоноїдів визначали за методикою ДФУ 2.0, доповнення 1, монографія «Софори квітки». Дослідження катехінів у мати-й-мачухи листі та айстри новобельгійської траві здійснювали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на рідинному хроматографі Agilent Technologies 1200. 

Результати та обговорення. Результати усіх проведених реакцій мали позитивний результат, що свідчило про наявність флавоноїдів і дубильних речовин у досліджуваних видах сировини мати-й-мачухи та айстри новобельгійської. При проведенні ціанідинової реакції в модифікації за Бріантом з водно-етанольними витяжками сировини мати-й-мачухи та айстри бельгійської водний шар мав більш інтенсивне червоне забарвлення порівняно з органічним, що свідчило про глікозидну природу флавоноїдів. У результаті реакції з розчином ферум (ІІІ) амонію сульфату у мати-й-мачухи листі та айстри бельгійської траві встановлено наявність дубильних речовин конденсованої групи (чорно-зелене забарвлення), у мати-й-мачухи квітках і кореневищах і айстри новобельгійської коренях – дубильних речовин, що гідролізуються (чорно-синє забарвлення).

У результаті хроматографічного дослідження в усіх досліджуваних видах сировини мати-й-мачухи та айстри новобільгійської були виявлені гідроксикоричні кислоти та флавоноїди. Серед гідроксикоричних кислот ідентифіковані хлорогенова, неохорогенова та кофейна кислоти, а серед флавоноїдів – рутин, кверцетин, гіперозид і лютеолін.

У результаті кількісного визначення встановлено, що у мати-й-мачухи квітках було встановлено найвищій вміст гідроксикоричних кислот і флавоноїдів – 2,73±0,09% і 1,93±0,07% відповідно. Мати-й-мачухи листя домінували за вмістом суми поліфенольних сполук – 4,88±0,15%. У мати-й-мачухи кореневищах вміст гідроксикоричних кислот і флавоноїдів був найнижчій – 1,18±0,05% і 1,07±0,05%. Вміст суми фенольних сполук у даному виді сировини мати-й-мачухи склав 4,36±0,15%.

У айстри новобельгійської коренях серед досліджуваних біологічно активних речовин превалював вміст поліфенольних сполук і гідроксикорчних кислот, який складав 5,36±0,05% та 2,11±0,07% відповідно, а в траві вміст цих сполук був менший – 3,23±0,10% та 1,68±0,05% відповідно. У айстри новобельгійської траві майже в три рази більше накопичувалося флавоноїдів, ніж в коренях (3,61±0,02% та 0,86±0,03% відповідно).

Аналіз одержаних даних показав, що в обох видах досліджуваної сировини ідентифіковано по 4 сполуки. Катехін превалював за вмістом у мати-й-мачухи листі (949,17±18,98 мкг/г), а епікатехінгалат – у айстри новобельгійської траві (575,32±11,51 мкг/г). Найменший вміст серед ідентифікованих сполук мали епікатехінгалат у мати-й-мачухи листі (251,71±5,03 мкг/г) і галокатехін у айстри новобельгійської траві
(272,64±5,45 мкг/г). Сумарний вміст катехінів був дещо вищий у мати-й-мачухи листі (1967,98±39,36 мкг/г) порівняно з айстри новобельгійської травою, де їх сума дорівнювала 1900,46±38,01 мкг/г.

Висновки. У досліджуваній сировині мати-й-мачухи та айстри новобельгійської спектрофотометричним методом визначено кількісний вміст: гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, поліфенольних сполук у перерахунку на пірогалол. Було встановлено, що в найбільшій кількості серед досліджуваних зразків сировини накопичувалися поліфенольні сполуки у перерахунку на пірогалол. ВЕРХ аналіз показав, що мати-й-мачухи листя та айстри новобельгійської трава містили майже однакову кількість катехінових сполук, серед яких епікатехінгалат у мати-й-мачухи листі (251,71±5,03 мкг/г) і галокатехін у айстри новобельгійської траві (272,64±5,45 мкг/г) мали найвищій вміст. Таким чином, одержані дані можуть бути використані при стандартизації та розробці методів контролю якості на рослинну сировину.