Дослідження фенольних сполук у сировині Космеї двічіперистої (Cosmos bipinnatus cav.)

Анотація

Вступ. Рід Космос (Cosmos) налічує приблизно 25 видів. Представники цього роду поширені на південному заході США та у Мексиці. Космея двічіпериста (Cosmos bipinnatus Cav.) родини айстрові (Asteraceae) є одною з найвідоміших декоративних рослин цього роду, що широко культивується в Україні. Хімічний склад рослини досліджується вченими багатьох країн світу. Особливу увагу дослідників привертають фенольні сполуки, які виявляють широкий спектр фармакологічної активності. Цей факт зумовлює доцільність вивчення цих речовин у сировині космеї двічіперистої вітчизняного походження для вибору перспективної сировини, подальшої стандартизації та розробки лікарських засобів на її основі. Метою роботи було дослідження фенольних сполук методом ВЕРХ у сировині космеї двічіперистої. Матеріали та методи. Для дослідження використовували траву, листя, квітки, стебла та насіння космеї двічіперистої. Трава, листя, квітки та стебла були заготовлені у фазі цвітіння рослини у липні – серпні, насіння – у серпні-вересні 2021/2022 р в Харківській області (Україна). Для екстракції фенольних сполук 0,500 г подрібненої сировини космеї двічіперистої вносили в конічну колбу місткістю 100 мл, з’єднували її зі зворотним холодильником, додавали 25 мл 70 % етанолу та нагрівали на водяній бані протягом 45 хв. Після цього одержану витяжку охолоджували до кімнатної температури та фільтрували через фільтр «червона стрічка» в мірну колбу місткістю 25,0 мл. Об'єм витяжки доводили до об’єму 25,0 мл 70 % етанолом. Хроматографічне вивчення проводили на рідинному хроматографі, який був обладнаний діодноматричним детектором Shimadzu HPLC-system, ser.20. Для досліджень застосовували колонку Phenomenex Luna C18, довжиною 250 мм і діаметром 4,6 мм, з розміром частинок наповнювача 5 мкм; температура колонки дорівнювала 35⁰ С; довжина хвилі детектування – 330 нм; швидкість потоку рухомої фази – 1 мл/хв; об'єм проби, що вводився – 5 мкл; рухома фаза: елюент А: 0,1 % розчин трифтороцтової кислоти у воді; елюент Б: 0,1 % розчин трифтороцтової кислоти в ацетонітрилі. Ідентифікацію компонентів проводили за часом утримування та відповідності УФ-спектрів речовині-стандарту.  Результати та обговорення. У траві та квітках космеї двічіперистої було ідентифіковано по 11 флавоноїдів і 11 фенольних кислот, у листі цієї рослини – 10 флавоноїдів і 11 фенольних кислот, у стеблах – 10 флавоноїдів і 10 фенольних кислот. Лютеолін-7-глюкуронід не був виявлений у листі та стеблах космеї двічіперистої, ванілінова кислота не була ідентифікрвана у стеблах. Якісний склад фенольних сполук насіння відрізнявся від складу інших досліджуваних видів сировини. За кількісним вмістом у траві та листі космеї двічіперистої переважали ізокверцитрин, кверцетин, рутин, гідроксибензойна та п-кумарова кислоти, у стеблах – рутин, лютеолін, апігенін, гідроксибензойна, ферулова та п-кумарова кислоти, у квітках – ізокверцитрин, лютеолін, апігенін, гідроксибензойна, п-кумарова, хлорогенова та кофейна кислоти. У насінні космеї двічіперистої мажоритарними флавоноїдами були кверцетин, кверцетин-3-О--глюкопіранозид та ферулова кислота. Вміст ідентифікованих речовин був вищий у траві, листі та квітках досліджуваної рослини. Найменше значення їх вмісту зафіксовано у стеблах і насінні космеї двічіперистої. Висновки. Отримані експериментальні дані свідчать про переважне накопичення флавоноїдів і фенольних кислот у траві, листі та квітках космеї двічіперистої Українського походження. Результати досліджень будуть враховані при виборі перспективної сировини космеї двічіперистої, подальшої стандартизації та розробки лікарських засобів на її основі.

Ключові слова: Cosmos bipinnatus (Cav.), фенольні сполуки, ВЕРХ.