Дослідження антихолінестеразних властивостей лоратадину та дезлоратадину

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.15662592

Ключові слова:

антигістамінні лікарські засоби, активний фармацевтичний інгредієнт, лоратадин, дезлоратадин, плейотропні властивості, бутирилхолінестераза, молекулярний механізм, кінетика

Анотація

Зважаючи на те, що антигістамінні лікарські засоби є одними з найбільш часто використовуваних серед різних вікових груп, доступність та невисоку вартість препаратів, важливо мати повну інформацію про їхній фармакологічний профіль та плейотропні ефекти. Виявлення нових фармакологічних властивостей антигістамінних активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) може сприяти розширенню показань до їхнього застосування, покращенню ефективності лікування та зменшенню ризику побічних реакцій, пов’язаних із поліпрагмазією. Мета роботи – дослідження та порівняння впливу антигістамінних активних фармацевтичних інгредієнтів лоратадину та дезлоратадину на активність ферменту бутирилхолінестерази (БХЕ) сироватки крові людини. Матеріали та методи. Визначення активності бутирилхолінестерази та впливу антигістамінних активних фармацевтичних інгредієнтів лоратадину та дезлоратадину на даний фермент здійснювали ex vivo спектрофотометрично при довжині хвилі 405 нм за модифікованим методом Еллмана. Обробка експериментальних даних включала розрахунок стаціонарних швидкостей і кінетичних параметрів інгібування та проводилася згідно зі стандартними методиками. Кінетичні характеристики досліджуваного процесу аналізували та візуалізували у програмному пакеті SigmaPlоt 14.0. Результати. Встановлено, що як лоратадин, так і дезлоратадин є дозозалежними інгібіторами бутирилхолінестерази. Обидва антигістамінних АФІ зменшують максимальну швидкість ферментативної реакції та збільшують константу Міхаеліса, що повністю відповідає ефекту змішаного (часткового) інгібування. Встановлено, що для лоратадину концентрація, необхідна для досягнення 50 % інгібування бутирилхолінестерази, становить IС50 = 117,782 ± 10,013 мкМ, а для дезлоратадину – 131,403 ± 13,025 мкМ. Висновки. З огляду на те, що бутирилхолінестераза сироватки крові людини бере участь у метаболізмі ряду АФІ, зокрема міорелаксантів та місцевих анестетиків ефірного типу, що зумовлює їх швидке інактивування та короткотривалий ефект, виявлена інгібуюча активність лоратадину та дезлоратадину щодо цього ферменту має важливе значення для модифікації фармакокінетичних параметрів зазначених сполук. Отримані дані можуть стати основою для подальших досліджень, спрямованих на вивчення швидкості розкладання міорелаксантів та місцевоанестезуючих сполук бутирилхолінестеразою при застосуванні у комбінації з антигістамінними АФІ.

Біографії авторів

Роман Смішко , Київський національний університет технологій та дизайну

аспірант кафедри промислової фармації Київського національного університету технологій та дизайну, м. Київ, Україна

Вікторія Лижнюк , Київський національний університет технологій та дизайну

аспірантка кафедри промислової фармації Київського національного університету технологій та дизайну, м. Київ, Україна

Вадим Лісовий , Київський національний університет технологій та дизайну

асистент кафедри промислової фармації Київського національного університету технологій та дизайну, м. Київ, Україна

Ганна Харитоненко , Київський національний університет технологій та дизайну

кандидат біологічних наук, доцент,  доцент кафедри промислової фармації Київського національного університету технологій та дизайну, м. Київ, Україна

Володимир Бессарабов, Київський національний університет технологій та дизайну

доктор технічних наук, професор, професор кафедри промислової фармації Київського національного університету технологій та дизайну; старший науковий співробітник Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України, м. Київ, Україна.

Посилання

Zhang L, Akdis CA. Environmental exposures drive the development of allergic diseases. Allergy. 2024;79(5):1081–1084. https://doi.org/10.1111/all.16112

Wang J, Zhou Y, Zhang H, et al. Pathogenesis of allergic diseases and implications for therapeutic interventions. Signal Transduction and Targeted Therapy. 2023;8(1):138. https://doi.org/10.1038/s41392-023-01344-4

Linton S, Hossenbaccus L, Ellis AK. Evidence-based use of antihistamines for treatment of allergic conditions. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 2023;131(4):412–420. https://doi.org/10.1016/j.anai.2023.07.019

Trybus E, Trybus W. H1 antihistamines—Promising candidates for repurposing in the context of the development of new therapeutic approaches to cancer treatment. Cancers. 2024;16(24):4253. https://doi.org/10.3390/cancers16244253

Ayaz M, Anwar F, Saleem U, et al. Parkinsonism Attenuation by Antihistamines via Downregulating the Oxidative Stress, Histamine, and Inflammation. ACS Omega. 2022;7(17):14772-14783. https://doi.org/10.1021/acsomega.2c00145

Tandra G, Yoone A, Mathew R, et al. Literature-based discovery predicts antihistamines are a promising repurposed adjuvant therapy for Parkinson's disease. International Journal of Molecular Sciences. 2023;24(15):12339. https://doi.org/10.3390/ijms241512339

Travi BL, Ferrer M. Current status of antihistamine drugs repurposing for infectious diseases. Medicine in Drug Discovery. 2022;15:100140. https://doi.org/10.1016/j.medidd.2022.100140

Smishko R, Lyzhniuk V. Study of the range of antihistamines in the pharmaceutical market of Ukraine. Health & Education. 2024;(3):129–137. https://doi.org/10.32782/health-2024.3.15 [in Ukrainian].

Terali K, Dalmizrak O, Uzairu S, Ozer N. New insights into the interaction between mammalian butyrylcholinesterase and amitriptyline: A combined experimental and computational approach. Turkish Journal of Biochemistry. 2019;44(1):55–61. https://doi.org/10.1515/tjb-2018-0063

Lockridge O. Review of human butyrylcholinesterase structure, function, genetic variants, history of use in the clinic, and potential therapeutic uses. Pharmacology & Therapeutics. 2015;148:34–46. https://doi.org/10.1016/j.pharmthera.2014.11.011

Li B, Sedlacek M, Manoharan I, et al. Butyrylcholinesterase, paraoxonase, and albumin esterase, but not carboxylesterase, are present in human plasma. Biochemical Pharmacology. 2005;70(11):1673–1684. https://doi.org/10.1016/j.bcp.2005.09.002

Zhan CG, Zheng F, Landry DW. Fundamental reaction mechanism for cocaine hydrolysis in human butyrylcholinesterase. Journal of the American Chemical Society. 2003;125(9):2462–2474. https://doi.org/10.1021/ja020850

Li S, Li AJ, Travers J, et al. Identification of compounds for butyrylcholinesterase inhibition. SLAS Discovery. 2021;26(10):1355–1364. https://doi.org/10.1177/24725552211030897

Jońca J, Żuk M, Wasąg B, et al. New insights into butyrylcholinesterase activity assay: Serum dilution factor as a crucial parameter. PLOS ONE. 2015;10(10):e0139480. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0139480

Li Q, Yang H, Chen Y, Sun H. Recent progress in the identification of selective butyrylcholinesterase inhibitors for Alzheimer's disease. European Journal of Medicinal Chemistry. 2017;132:294–309. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2017.03.062

Darvesh S. Butyrylcholinesterase as a diagnostic and therapeutic target for Alzheimer’s disease. Current Alzheimer Research. 2016;13(10):1173–1177. https://doi.org/10.2174/1567205013666160404120542

Guillozet AL, Smiley JF, Mash DC, Mesulam MM. Butyrylcholinesterase in the life cycle of amyloid plaques. Annals of Neurology. 1997;42(6):909–918. https://doi.org/10.1002/ana.410420613

Ellman GL, Courtney KD, Andres V Jr, Featherstone RM. A new and rapid colorimetric determination of acetylcholinesterase activity. Biochemical Pharmacology. 1961;7(2):88–95. https://doi.org/10.1016/0006-2952(61)90145-9

Matvieieva N, Bessarabov V, Khainakova O, et al. Cichorium intybus L. "hairy" roots as a rich source of antioxidants and anti-inflammatory compounds. Heliyon. 2023;9(3):e14516. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e14516

Wolff SC, Brubaker K, Navratil T, et al. Anticholinergic effects of antihistamine drugs used in the clinic. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2007;119(1):153.

Smishko RO, Strashnyi VV, Lisovyi VM, et al. Study of the influence of loratadine and desloratadine on 15-lipoxygenase activity. Technologies and Engineering. 2023;(4):96–103. https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.4.9 [in Ukrainian].

Udovytskyi VV, Smishko RO, Lyzhniuk VV, et al. Study of the effect of antihistamine active pharmaceutical ingredients on the rate of dopamine oxidation in vitro. Farmatsevtychnyi Zhurnal. 2024;(5):86–96. https://doi.org/10.32352/0367-3057.5.24.07 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-16

Як цитувати

Смішко , Р. ., Лижнюк , В. ., Лісовий , В. ., Харитоненко , Г. ., & Бессарабов, В. (2025). Дослідження антихолінестеразних властивостей лоратадину та дезлоратадину. Анали Мечниковського Інституту, (2), 24–30. https://doi.org/10.5281/zenodo.15662592

Номер

Розділ

Дослідні статті