Дослідження морфолого-анатомічної будови та встановлення діагностичних ознак надземної частини рейнутрії сахалінської (Reynoutria sachalinensis (F. Schmidt) Nakai)

Анотація

Вступ. Рейнутрія сахалінська (Reynoutria sachalinensis (F. Schmidt) Nakai) є представником родини Гречкові (Polуgonaceae Juss.), батьківщиною якої є країни Далекого Сходу. В Україні рейнутрію сахалінську вирощують як декоративну, кормову та медоносну рослину. Також вона вважається інвазивною рослиною. За даними літератури, надземна частина рейнутрії сахалінської накопичує флавоноїди, стильбени, антраценпохідні, кумарини, гідроксикоричні та  амінокислоти, макро- і мікроелементи, вітаміни, алкалоїди, ефірну олію, фітоестрогени та дубильні речовини. У традиційній медицині країн Південно-Східної Азії рейнутрія сахалінська використовується для лікування опіків, жовчнокам’яної хвороби, гепатиту та остеомієліту, карбункулів, зубного болю, артралгії, аменореї, жовтяниці, кашлю, геморою, печії, при пухлинах, гіпертонії, кровотечах, гіперліпідемії. Багатий хімічний склад і широке використання у традиційній медицині вказують на перспективність розробки лікарських засобів на основі рейнутрії сахалінської. Проте, для повноцінного застосування її у медицині необхідною умовою є наявність методів контролю якості на ЛРС рейнутрії сахалінської, прописаних у ДФУ. Формат монографій на ЛРС передбачає встановлення критеріїв ідентифікації ЛРС, у тому числі специфічних  макро- (Ідентифікаці А) та мікроскопічних (Ідентифікація В) діагностичних ознак. Матеріали і методи. За допомогою загальноприйнятих методів світлової мікроскопії було досліджено морфолого-анатомічну будову надземної частини рейнутрії сахалінської та встановлено її основні макро- та мікроскопічні діагностичні ознаки. Результати та їх обговорення. До основних макроскопічних діагностичних ознак надземної частини рейнутрії сахалінської (Ідентифікація А) віднесено наявність опушення на листкових пластинах, екстрафлоральних нектарників при основі черешків у вигляді бурих плям та виїмок. Для рослини характерні порожнисті стебла, що мають трубчаті, плівчасті, бурі розтруби у міжвузлях. До основних мікроскопічних діагностичних ознак сировини рейнутрії сахалінської (Ідентифікація В) було віднесено гіпостоматичний тип листкової пластинки. Для листків рейнутрії сахалінської характерний аномоцитний тип продихового апарату. На епідермі обох боків листкової пластинки наявні прості, конусоподібні волоски, вкриті товстим шаром кутикули, та залозки із одноклітинною ніжкою, 4-8-клітинною голівкою та оранжевим секретом. По краю листкової пластинки зустрічаються сосочкополібні вирости епідерми. Провідна система центральної жилки листка, черешків та стебел  рейнутрії сахалінської утворена одним великим адаксіальним та 7-10 дрібними абаксіальними колатеральними відкритими пучками, які розташовуються концентрично по колу. Усі вони оточені однорядною обкладкою, яка утворена великими клітинами із жовтим пігментом. Вентральний провідний пучок, крім того, має склеренхімну обкладку. Опушення черешків представлене простими одноклітинними волосками. На епідермі черешків зустрічаються продихи аномоцитного типу. Біля основи черешків листків рейнутрії сахалінської наявні позаквіткові нектарники із бурим секретом. На поперечному перерізі стебло має багатогранну форму. Анатомічна будова стебла характеризується також наявністю лігніфікованої склеренхіми, яка розташовується концентрично і переривається медулярними променями. Серцевинна паренхіма утворена великими ізодіаметричними  клітинами, яка в центральній частині руйнується і утворює порожнину. Розтруби рейнутрії сахалінської утворені  двома неповністю зрослими бурими прилистниками. Аномоцитні продихи зустрічаються рідко. По їх краю зустрічаються сосочкоподібні вирости епідерми, а біля основи – епідерма утворює складчастість. На зовнішній та внутрішній епідермах пелюсток квіток зрідка зустрічаються продихи аномоцитного типу та прості одноклітинні волоски. По краю пелюстки внутрішня епідерма має сосочкоподібні вирости.

У мезофілі листків, черешків, стебел та квіток рейнутрії сахалінської зустрічаються друзи оксалату кальцію. Характерними діагностичними ознаками генеративних органів рейнутрії сахалінської є також дрібні, кулясті з тонкою, щільною, гладенькою екзиною пилкові зерна та редукована зав’язь. Висновки. Одержані результати не суперечать інформації, знайденій в літературі, проте, вказують на певні не принципові відмінності в морфолого-анатомічній будові деяких надземних органів рейнутрії сахалінської залежно від кліматичних умов зростання рослини. Дані експерименту будуть використані при розробці методів контролю якості на сировину рейнутрії сахалінської.

Ключові слова: рейнутрія сахалінська, Reynoutria sachalinensis (F. Schmidt) Nakai), анатомія, морфологія.

DOI: 10.5281/zenodo.5761273