Розробка складу відхаркувального сиропу в педіатричній практиці

Анотація

Вступ. З кількох тисяч рослин із встановленими видами фармакологічної активності лише трохи більше 200 дозволені до медичного застосування в Україні. Серед них десятки видів лікарської рослинної сировини досі використовуються лише у вигляді водних екстрактів, які характеризуються малим терміном зберігання. До цих лікарських рослин відносяться два споріднених види віоли - триколірна і польова, надземна частина яких використовується поки тільки у вигляді відхаркувального настою. Трава фіалки має потужну сировинну базу і може бути об’єктом маловідходної переробки для отримання ряду препаратів, зокрема на основі полісахаридів та флавоноїдів. Метою роботи є розробка композиції відхаркувального сиропу з сухим екстрактом трави віоли польової для застосування в педіатричній практиці. Матеріали і методи. Сухий екстракт трави фіалки польової (1:1) являє собою гігроскопічний аморфний порошок світло-коричневого кольору зі специфічним запахом і смаком; розчинний у водно-спиртових розчинах, гарячій воді. Як допоміжні речовини для приготування сиропу використовували: сорбітол харчовий; сахароза і фруктоза. При розробці складу відхаркувального сиропу були проведені органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні дослідження. Результати і обговорення. На основі проведених досліджень, зокрема досліджень з вивчення мікробіологічної чистоти, обґрунтовано необхідність введення консерванту, здійснено його вибір та концентрацію. Оптимальним консервантом була сорбінова кислота в концентрації 0,2 %. Встановлено, що оптимальними допоміжними речовинами для виробництва сиропу є сорбіт (42%) і сахароза (20%), а прийнятною технологією є розчинення сухого екстракту в очищеній воді з подальшим додаванням базових компонентів. Висновки. Розроблено та запропоновано для педіатричної практики склад відхаркувального сиропу, що містить 1,5 % сухого екстракту трави віоли польової на сорбітол-цукровій основі.

Ключові слова: Viola arvensis, склад, сироп, мікробіологічна чистота.

DOI: 10.5281/zenodo.6350079