Вивчення мінерального складу сировини Lychnis coronaria

Автор(и)

  • Юлія Поліщук Національний фармацевтичний університет, Україна
  • Надія Бурда Національний фармацевтичний університет, Україна

Анотація

Вступ. Ліхніс корончатий (Lychnis coronaria (L.) Murray ex Desr.) – багаторічна трав’яниста рослина, яка відноситься до родини Caryophyllaceae. Сировина ліхнісу корончатого є неофіцінальною, однак вона використовується у традиційній медицині багатьох країн світу, у тому числі аюрведичній, як засіб з ранозагоювальною, протизапальною активністю при захворюваннях шкіри, печінки, геморої тощо. Крім того, вищенаведену активність зазначають закордонні вчені, які працюють над дослідженням ліхнісу корончатого. Щодо вивчення хімічного складу рослини, то більшою мірою досліджуються сполуки фенольної та терпенової природи, зокрема стероїди, які і можуть обумовлювати виражену протизапальну активність рослини. Однак, сучасні відомості стосовно хімічного складу потребують поглиблення. Відомо, що мінеральні речовини також виявляють фармакологічну активність, то актуальним є проведення вивчення мінерального складу сировини ліхнісу корончатого. Відомості щодо прояву протизапальної активності мінеральних речовин підтверджується даними наукових досліджень. Тому метою роботи було визначення мінерального складу сировини ліхнісу корончатого. Матеріали та методи. Для дослідження використовували траву, листя, квітки, стебла, корені та насіння ліхнісу корончатого. Трава, листя, квітки та стебла були заготовлені у період цвітіння; насіння – у період плодоношення; корені – після відмирання надземної частини протягом 2020-2021 рр. у Харківській області. Екстракцію біологічно активних речовин  із досліджуваної сировини проводили таким чином Підготовка проби для аналізу складалася з обережного обвуглювання сировини при нагріванні в муфельній печі (температура не більш 500˚С) з попередньою обробкою проб розведеною сірчаною кислотою. Випаровування проб проводили з кратерів графітових електродів у розряді дуги перемінного струму (джерело збудження спектрів типу ІВС-28) при силі струму 16 А й експозиції 60 с. Для одержання спектрів та їх реєстрації на фотопластинках використовували спектрограф ДФС-8 з дифракційною решіткою 600 штр/мм і трилінзовою системою висвітлення щілини. Вимір інтенсивностей ліній у спектрах аналізованих проб і градуювальник зразків (ГЗ) проводили за допомогою мікрофотометра МФ-1.  Дотримувалися наступних умов фотографування спектрів: сила струму дуги перемінного струму – 16 А, фаза підпалу – 60˚, частота підпалювальних імпульсів – 100 розрядів за секунду; аналітичний проміжок – 2 мм; ширина щілини спектрографу – 0,015 мм; експозиція – 60 с. Спектри фотографували в області 230-330 нм. Фотопластинки проявляли, сушили, потім фотометрували наступні лінії в (нм) у спектрах проб і ГЗ, а також фон біля них. Для кожного елемента за результатами фотометрування розраховували різниці почорніння лінії і фону для спектрів проб і ГЗ . Потім будували градуювальний графік у координатах: середнє значення різниці почорніння лінії і фону () – логарифм вмісту елемента в ГЗ (lg C), де С виражено у відcотках до основи. За цим графіком знаходили вміст елемента в золі (а, %). Вміст елемента в рослинному матеріалі (, %) знаходили за формулою: , де  – маса золи (г);  – маса сировини (г);  – вміст елемента в золі (%). Результати та обговорення. У підсумку проведеного дослідження в усіх видах досліджуваної сировини встановлено наявність 19 мінеральних елементів, а також визначено їх кількісний вміст. Загальний вміст мінеральних елементів домінував у насінні ліхнісу корончатого (11213,01 мг/100 г). Крім того, слід зазначити, що значний вміст елементів спостерігався у стеблах та коренях досліджуваної рослини – 7647,78 мг/100 г та 7609,64 мг/100 г відповідно. Найменшою мірою накопичення визначених мінеральних елементів відбувалося у квітках та листі ліхнісу корончатого. Слід зазначити, що серед мінеральних елементів в усіх досліджуваних видах сировини переважав калій. Крім того, доволі високий вміст у досліджуваній сировині був у кальцію, магнію, фосфору та силіцію. Таким чином, можна припустити, що високий вміст вищезазначених мінеральних елементів може відігравати роль у прояві протизапальної активності сировини ліхнісу корончатого. Висновки. Таким чином, одержані результати щодо вивчення мінерального складу сировини ліхнісу корончатого поглиблюють знання стосовно хімічного складу цієї рослини. Крім того, ці дані можуть використовуватися при подальшій стандартизації досліджуваних видів сировини, а також при вивчені фармакологічної активності.

Ключові слова: Lychnis coronaria (L.) Murray ex Desr., мінеральний склад.

DOI: 10.5281/zenodo.6634860

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-11

Як цитувати

Поліщук, Ю., & Бурда, Н. (2022). Вивчення мінерального складу сировини Lychnis coronaria. Анали Мечниковського Інституту, (2), 73–75. вилучено із https://journals.uran.ua/ami/article/view/255407

Номер

Розділ

Дослідні статті