Дослідження щодо виділення емульгелю-консерванту з густим екстрактом пиретру

Автор(и)

  • Марія Веля Буковинський державний медичний університет, Україна
  • Олена Рубан Національний фармацевтичний університет, Україна

Анотація

Вступ. На кафедрі Заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету було розроблено і експериментально обґрунтовано склад емульгелю з густим екстрактом маруни дівочої, що був отриманий на кафедрі ботаніки НФаУ, для профілактики і лікування запальних захворювань суглобів та сполучних тканин. У складі лікарського засобу знаходиться АФІ рослинного походження та вода очищена – обидві компоненти впливають на стабільність одержаного продукту при зберіганні та застосуванні через небезпеку біологічного забруднення готової лікарської форми. Присутність мікроорганізмів у нестерильних препаратах може викликати зменшення або навіть інактивацію їх терапевтичної дії, тому на етапі фармацевтичної розробки повинні бути розглянуті питання забезпечення мікробіологічної чистоти. Матеріали та методи. Випробування ефективності антимікробних консервантів проводили за методикою ДФУ 2.3, п. 5.1.3. Як живильні середовища використовували соєво-казеїновий агар та Сабуро-декстрозний агар, як розчинник - буферний розчин із натрію хлоридом та пептоном рН=7,0, що містить 50 г/лполісорбату-80, 5 г/л лецитину, 1 г/л гістидину гідрохлориду. В якості тест-культур мікроорганізмів використовували Staphylococcus aureus АТСС 6538, Pseudomonas aeruginosa ATCC 9027, Candida albicans ATCC 10231, Aspergillus brasiliensis АТСС 16404. Результати та обговорення. Отримані дані свідчать про те, що зразок емульгелю без консерванту не відповідає вимогам ДФУ, тому що логарифм зменшення числа життєздатних мікроорганізмів бактерій (Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa) менше 2,0 і 3,0 через 2 доби і 7 діб відповідно. Для клітин грибів Candida albicans і Aspergillus brasiliensis на 14-у добу lg зменшення числа життєздатних клітин у зразках за вимогами ДФУ повинен бути не менше 2,0, а у зразках без консерванту - 1,76 для Candida albicans і 1,65 для Aspergillus brasiliensis, що також не відповідає вимогам. Таким чином, отримані результати доводять необхідність додавання до складу розробленого емульгелю антимікробних консервантів. Узагальнюючи результати дослідження визначення ефективності обраних антимікробних консервантів (бензоат натрію, феноксиетанол, фенілетиловий спирт та комбінація ніпагін + ніпазол), можна відмітити відповідність отриманих даних вимогам ДФУ до препаратів для нашкірного застосування.  Висновки. Враховуючи вимоги безпечності та економічності, фізико-хімічні властивості та можливість використання як ароматизатора найбільш прийнятним консервантом у даній розробці представляється фенілетиловий спирт, як найбільш прийнятну концентрацію консерванту було обрано 1,0 %. Зразки емульгелю з консервантом у обраній концентрації були закладені на збереження та визначення показників якості протягом пропонованого терміну зберігання.

Ключові слова: емульгель, антимікробні консерванти, антимікробна активність, фенілетиловий спирт.

DOI: 10.5281/zenodo.6634854

Біографія автора

Олена Рубан , Національний фармацевтичний університет

доктор фармацевтичних наук, професор, завідувачка кафедри Заводської технології ліків

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-11

Як цитувати

Веля , М. ., & Рубан , О. . (2022). Дослідження щодо виділення емульгелю-консерванту з густим екстрактом пиретру. Анали Мечниковського Інституту, (2), 68–72. вилучено із https://journals.uran.ua/ami/article/view/256107

Номер

Розділ

Дослідні статті