Основні клініко-імунологічні аспекти постковідного синдрому

Наталія Макієнко; Валерій Мінухін; Тетяна  Коляда; Інна  Торяник; Анатолій Скляр

doi:10.5281/zenodo.7070908

Автор(и)

Наталія Макієнко Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України, Україна
Валерій Мінухін Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України, Україна
Тетяна Коляда Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України, Україна
Інна Торяник Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України, Україна
Анатолій Скляр Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.7070908

Анотація

Пандемія COVID-19 спонукала багатьох дослідників зосередитися на формуванні подальших змін в організмі людини, спричинених SARS-CoV-2, а також вивчати епідеміологічні, патофізіологічні та імунологічні процеси коронавірусної хвороби в довгостроковій перспективі, щоб визначити терапевтичну тактику хворих. У статті представлені основні оглядові положення формування постковідного синдрому у осіб, які перенесли SARS-CoV-2. Також наводяться причини, симптоми та найчастіші синдроми, які виникають у пацієнтів після перенесеної коронавірусної інфекції. Наукові дані, отримані за останні місяці, підтверджують, що у осіб після перенесеної інфекції відзначається чіткий зв’язок між первинною тяжкістю перебігу та різними реакціями імунної системи, зміною лабораторних показників на вірусне навантаження у віддалений період. Отримані результати досліджень свідчать про різноманітні імунні реакції та базисні синдроми, які можуть зберігатися тривалий час, що, на думку авторів, пов’язано не тільки з наявністю у пацієнта коморбідних станів, але й з активацією інших вірусів або дисбаланс мікробіоти кишечника.

Ключові слова: постковідний синдром, клініко-імунологічні зміни

Посилання

COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19. NICE guideline. Published. 18 December 2020. www.nice.org.uk/guidance/ng188

Coronavirus disease (COVID-19) Weekly Epidemiological Update of World Health Organization. 2020. cited 2020 Aug 20. https://www.who.int/docs/defaultsource/coronaviruse/situation-reports/20200817-weeklyepi-update-1.pdf?sfvrsn=b6d49a76_4

Centers for Disease Control and Prevention. COVID Data Tracker. Published 2021. https://covid.cdc.gov/covid-data-tracker

Chopyak V.V., Lischuk-Yakimovych H.O., Pukalyak R.M. Immunological aspects of COVID-2019: realities and prospects. (2020). Immunology and Allergy Science and Practice. https://doi.org/10.37321/immunology.2020.3-4-04

Logue J.K. , Franko N.M., McCulloch D. J. et al. (2021). Sequelae in Adults at 6 Months After COVID-19 Infection. JAMA. Netw Open. Vol.4(2). e210830. https://doi.org/doi: 10.1001/jamanetworkopen.2021.0830.

Golubovska O.A. (2021). Post-COVID-19 syndrome: pathogenesis and main areas of rehabilitation. Health of Ukraine. № 2 (495). P. 16-18. https://www.uf.ua/wp-content/uploads/2021/02/2021-Postkovidnyj-syndrom-Golubovska.pdf

Garg P., Arora U., Kumar A., Wig N. (2021). The “post-COVID” syndrome: How deep is the damage? Journal of Medical Virology. Vol.93 (2). P.673-674. https://doi.org/ 10.1002/jmv.26465

Carfì A., Bernabei R., Landi F. (2020). Persistent symptoms in patients after acute COVID-19. Jama. Vol.324 (6).P. 603-605. https://doi.org/ 10.1001/jama.2020.12603

Al-Jahdhami I., Al-Naamani K., Al-Mawali A. (2021). The Post-acute COVID-19 Syndrome (Long COVID). Oman Med. J. 36.- e220. https:// doi.org/ 10.5001/omj.2021.91

Jake S. O’Donnell, Keith J. Chappell. Chronic SARS-CoV-2, a Cause of Post-acute COVID-19 Sequelae (Long-COVID)? HYPOTHESIS AND THEORY. Front. Microbiol. 02 August 2021 https://doi.org/10.3389/fmicb.2021.724654

Proal Amy D. and VanElzakker Michael B. Long COVID or Post-acute Sequelae of COVID-19 (PASC): An Overview of Biological Factors That May Contribute to Persistent Symptoms. (2021) Front. Microbiol. 23 June https://doi.org/10.3389/fmicb.2021.698169

Komaroff A. The tragedy of the post-COVID “long haulers”. https://www.health.harvard.edu/blog/the-tragedy-of-the-post-covid-long-haulers-2020101521173.

Varga Z., Flammer A.J., Steiger P. et al. (2020). Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet. Vol.395 (2). P. 1417-1418. https://doi.org/10.1016/S0140-6736 (20)30937-5.

Levison M.E. Commentary: what we know so far about post-COVID syndrome. https://www.msdmanuals.com/professional/news/editorial/2020/09/23/20/17/post-covid-syndrome.

Terpos E., Ntanasis-Stathopoulos I., Elalamy I., et al. (2020). Hematological findings and complications of COVID-19. Am J Hematol. Vol. 95 (7). P.834-847. https://doi.org/10.1002/ajh.25829.

Ferrario C., Jessup J., Chappell M. et al. (2005). Effect of angiotensin-converting enzyme inhibition and angiotensin II receptor blockers on cardiac angiotensin-converting enzyme 2. Circulation.Vol. 111.P.2605-2610.

Mandal S., Barnett J., Brill S.E. et al. (2020). ARC Study Group. ‘Long-COVID’: a cross-sectional study of persisting symptoms, biomarker and imaging abnormalities following hospitalization for COVID-19. Thorax. Vol. 76 (4). P.396-398 https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2020-215 818

Leisman DE, Deutschman CS, Legrand M. (2020) Facing COVID-19 in the ICU: vascular dysfunction, thrombosis, and dysregulated inflammation. Intensive Care Med. Vol. 46. P. 1105–1108. https://doi.org/10.1007/s00134-020-06059-6

Lucas C, Wong P, Klein J, et al. (2020). Longitudinal analyses reveal immunological misfiring in severe COVID-19. Nature .Vol. 584.P. 463–469. https://doi.org/10.1038/s41586-020-2588-y

Rupprecht TA, Koedel U, Angele B, Fingerle V, Pfister HW (2006) [Cytokine CXCL13: a possible early CSF marker for neuroborreliosis.]. Nervenarzt. Vol.77. P.470–473.

Rydkina E, Turpin LC, Sahni SK. (2010) Rickettsia rickettsii infection of human macrovascular and microvascular endothelial cells reveals activation of both common and cell type-specific host response mechanisms. Infect Immun.Vol.78.P.2599–25606. https://doi.org/10.1128/IAI.01335-09

Waldman B S, Schwarz Dominic, Wadsworth Marc H et al. (2020). Identification of a Master Regulator of Differentiation in Toxoplasma. Cell. Vol.180 (2). P.359-372.e16. https://doi.org/10.1016/j.cell.2019.12.013.

Carfì Angelo, Bernabei Roberto et al. (2020). Persistent Symptoms in Patients After Acute COVID-19. JAMA. Vol. 324(6). P.603-605. https://doi.org/10.1001/jama.2020.12603

Ling Mao, Huijuan Jin, Mengdie Wang, Yu Hu et al. (2020). Neurologic Manifestations of Hospitalized Patients With Coronavirus Disease 2019 in Wuhan, China. JAMA Neurol. Vol. 77(6). P.683-690. https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2020.1127.

Lehmann AA, Kirchenbaum GA, Zhang T, Reche PA, Lehmann PV. Deconvoluting the T Cell Response to SARS-CoV-2: specificity versus chance and cognate cross-reactivity. Front Immunol. (2021) 12:635942. 12:635942. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.635942

Teka I.A., Benhasan M.H., Alkershini A.A. et al. (2021) Reinfection with SARS-CoV-2: A case report from Libya. Travel Med Infect Dis. 41:102040. https://doi.org/10.1016/j.tmaid.2021.102040

Goplen N. P., Wu Y., Son Y. M., et al. (2020).Tissue-resident CD8+ T cells drive age-associated chronic lung sequelae after viral pneumonia. Sci. Immunol. 5, eabc4557 https://doi.org/10.1126/sciimmunol.abc4557