Дослідження з вибору гелеутворювача з подальшим насиченням серветок з активною пролонгованою дією

Анотація

Вступ. Під час дослідження з вибору гелеутворювачів з подальшим насиченням серветок з активною пролонгованою дією треба враховувати багато факторів, які можуть вплинути на подальшу розробку лікарського засобу. До найбільш важливих характеристик потрібно віднести фізико – хімічні властивості гелеутворювачів, технологічні характеристики кожного з них, якість утворених ними гелей, їх стабільність та безпечність, можливість взаємодії обраного гелеутворювача з активним фармацевтичним інгредієнтом без утворення несумісностей. Також однією з найбільш важливих характеристик гелеутворювачів є здатність утворювати стабільні та однорідні дисперсні системи, які мають бути прості у розчиненні, що дає можливість створювати гелі різноманітної в'язкості. Метою нашої роботи є обґрунтування вибору гелеутворювача для подальшого насичення ним серветок з активною пролонгованою дією. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були гелеутворювачі, а також утворені зразки серветок на їх основі. Для більш об’єктивного аналізу були обрані такі гелеутворювачі, які б мали як природне, так і синтетичне походження. Нами були досліджені: пектин яблучний (природного походження), аристофлекс (синтетичного походження), ксантанова камедь (природного походження), карбопол (синтетичного походження) та карбомер 940 (синтетичного походження). Результати та їх обговорення. Для іммобілізації та фіксації гелів при створенні серветки обрано найпростіший у виконанні та найбільш економічно вигідний метод адсорбції, який по суті являє собою насичення носія насиченим розчином. На основі бібліо-семантичних, фізико-хімічних та технологічних досліджень розроблено лабораторну технологію насичення матеріалу – носія, що дозволяє максимально закріпити гелеутворювач на серветці – перше насичення зануренням на 20 хвилин, наступне віджимання та сушіння, повторне насичення протягом 15 і 10 хвилин з подальшим віджиманням і сушінням при температурі 75±5 ºС.

Досліджено 15 серій зразків серветок на основі обраних гелеутворювачів. Концентрацію кожного гелеутворювача встановлювали на основі відомих технологічних рекомендацій та раніше проведених наукових досліджень: яблучний пектин – 5,0 %, аристофлекс – 0,5 %, ксантанова камедь – 1,0 %, карбопол – 0,5 %, карбомер 940 – 0,5 %. . Маса серветки без насичення 0,17г. Насичення з подальшим висушуванням проводили в 3 етапи. Отримані результати свідчать про наступне: Пектин яблучний: через 5 хв після початку експерименту насичення серветки гелем майже не відбувається, оскільки подальші насичення з імовірністю 95 % потрапляють в довірчий інтервал п’ятихвилинного експерименту [2,24;2,50]. Середній відсоток висихання складає 52,79 %, що вказує на незадовільний результат. Аристофлекс: максимум насичення матеріалу серветки гелем відбувається через 15 хв, що з імовірністю 95 % потрапляють в довірчий інтервал [2,48;3,02], а розраховані коефіцієнти варіації підтверджують коректність проведеного експерименту. Середній відсоток висихання складає 29,75 %, що вказує на незадовільний результат. Ксантанова камедь: максимум насичення матеріалу серветки гелем відбувається через 15 хв, що з імовірністю 95% потрапляють в довірчий інтервал [2,45;2,63], а розраховані коефіцієнти варіації також підтверджують коректність проведеного експерименту. Середній відсоток висихання складає 35,65 %, що вказує на незадовільний результат. Карбопол: максимум насичення матеріалу серветки гелем відбувається через 15 хв, що з імовірністю 95% потрапляють в довірчий інтервал [2,45;2,63], а розраховані коефіцієнти варіації також підтверджують коректність проведеного експерименту. Середній відсоток висихання складає 20,21 %, що вказує на задовільний результат та доцільність використання карбополу для насичення серветок. Карбомер 940: максимум насичення матеріалу серветки гелем відбувається через 10 хв, що з імовірністю 95% потрапляють в довірчий інтервал [1,54;2,29], а розраховані коефіцієнти варіації також підтверджують коректність проведеного експерименту. Середній відсоток висихання складає 39,48 %, що вказує на незадовільний результат. Таким чином, встановлено, що найкращі органолептичні та технологічні показники серед представлених зразків має гелеутворювач синтетичного походження карбопол. Експериментально встановлено, що цей гелеутворювач має низький відсоток висихання, а також високий коефіцієнт насичення порівняно з іншими гелеутворювачами, представленими в зразках. Додатковий статистичний аналіз показав, що карбопол має багато переваг у порівнянні з іншими гелеутворювачами. Висновки. На основі отриманих результатів обґрунтовано вибір карбополу як найбільш перспективного гелеутворювача для подальшого насичення серветок з активною пролонгованою дією. Експериментально доведено, що цей гелеутворювач має всі необхідні технологічні характеристики для подальшої розробки нового препарату у вигляді серветок.

Ключові слова: яблучний пектин, аристофлекс, ксантанова камедь, карбопол, карбомер 940, гелеутворювач, серветка, технологія.