Вивчення якісного складу та визначення кількісного вмісту фенольних сполук методом ВЕРХ у квітках целозії гребінчастої

Анотація

Вступ. Целозія гребінчаста (Сelosia cristata (L.) Kuntze) є одним із 60 представників родини Амарантові (Amaranthaceae L.). Вона була завезена у Європу у середині XVI століття. Це багаторічна трав’яниста рослина із соковитими прямими ребристими стеблами зеленого або буро-зеленого кольору. Листки зеленого кольору із пурпурними вкрапленнями або повністю бурі, розташовуються на коротких черешках. Листкова пластинка овально-ланцетної або лінійно-ланцетної форми із загостреною верхівкою. Квітки дрібні, сріблясті, зібрані у верхівкове суцвіття волоть, що нагадує півнячий гребінь. Забарвлення квіток залежить від сорту і може бути від жовтого із золотистим відтінком до бордового. Плід – кулеподібна коробочка із численними дрібними, чорними, блискучими насінинами. Целозію гребінчасту (Сelosia cristata (L.) Kuntze) вирощують в Україні переважно як декоративну рослину. Хімічний склад цієї рослини представлений сапонінами, флавоноїдами, беталаїнами, амінокислотами, дубильними речовинами, алкалоїдами. Із суцвіть целозії гребінчастої були виділені нітрогенвмісні пігменти бетаціаніни та бетаксантини. Відомо також, що у квітках містяться вуглеводи, амінокислоти та фенольні сполуки. Із насіння цієї рослини було виділено сапоніни кристаїн та целозини А, B, C та D, семенозид A, глікопротеїни, β-ситостерин та стигмастерол. Проте, хімічний склад квіток цієї рослини вивчено недостатньо.Фармакологічні дослідження, проведені закордонними вченими, показали, що для целозії гребінчастої характерна протизапальна, імуностимулювальна, антиноцицептивна, протипухлинна, гепатопротекторна, протидіабетична, антиоксидантна, ранозагоювальна, противірусна, антимікробна, антигельмінтна активності. У народній медицині Мексики та Китаю насіння целозії гребінчастої використовують при геморої, головних болях, лейкореї, бактеріальних захворюваннях шкіри, катаракті, гіпертонії, листя – при захворюваннях печінки. Важливою групою сполук вторинного синтезу рослин є сполуки фенольної природи. Флавоноїди та гідроксикоричні кислоти – найпоширеніші фенольні сполуки з широким спектром дії. Вони покращують стан стінок капілярів, позитивно впливають на моторику та секреторну функцію шлунково-кишкового тракту, мають спазмолітичну, ранозагоювальну, протизапальну, гіпоглікемічну, протипухлинну, бактерицидну, антирадикальну, сечогінну активність. Малодосліджені рослини, які здавна використовуються у традиційній медицині можуть стати новим джерелом фенольних сполук. До таких рослин можна віднести целозію гребінчасту. Метою роботи було дослідження якісного складу та визначення кількісного вмісту сполук фенольної природи методом ВЕРХ Матеріали і методи. Для  проведення експерименту використовували повітряно-сухі, подрібнені квітки целозії гребінчастої. Сировину заготовляли у 2019-2021 р. р. у Харківській області. Дослідження якісного складу та визначення кількісного вмісту сполук фенольної природи проводили методом ВЕРХ. Результати та їх обговорення. За результатами експерименту, у квітках целозії гребінчастої ідентифіковано 11 сполук фенольної природи, зокрема 8 фенольних кислот, з яких 4 належали до гідроксикоричних (кофейна, п-кумарова, ферулова та розмаринова) кислот, а також 3 флавоноїди (рутин, лютеолін, кверцетин). Загальний вміст ідентифікованих у квітках целозії гребінчастої фенольних сполук становив 1780,15 мг/кг. Кількісно у цій сировині переважали гідроксикоричні кислоти (964,65 мг/кг), на вміст яких припадало понад 50 % від загального вмісту ідентифікованих фенольних сполук у квітках целозії гребінчастої. Флавоноїдів у досліджуваному зразку містилося  майже у 1,5 рази менше – 652,99 мг/кг. Домінуючою сполукою у квітках целозії гребінчастої була п-кумарова кислота. Її вміст становив 866,70 мг/кг, що складало майже половину від вмісту усіх ідентифікованих сполук. Серед флавоноїдів у квітках целозії гребінчастої превалював рутин. Цієї сполуки накопичувалося 343,73 мг/кг, що становило майже половину від вмісту флавоноїдів у досліджуваній сировині. Лютеоліну у квітках целозії гребінчастої містилося дещо менше – 252,40 мг/кг. Вератрової кислоти накопичувалося 120,99 мг/кг. Вміст п-гідроксибензойної, кофейної, бузкової, ферулової, розмаринової, саліцилової кислот та кверцетину не перевищував 60 мг/кг.

Висновки. Методом ВЕРХ у квітках целозії гребінчастої ідентифіковано 11 сполук фенольної природи загальним вмістом 1780,15 мг/кг, серед яких кількісно домінували гідроксикоричні кислоти. Встановлено, що домінуючою сполукою у цій сировині була п‑кумарова кислота. Серед флавоноїдів переважав рутин (343,73 мг/кг). Одержані результати експерименту будуть взяті за основу при розробці лікарських засобів на основі квіток целозії гребінчастої.