Дослідження мінерального складу ерви шерстистої трави

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.7071012

Анотація

Вступ. Ерва шерстиста (Aerva lanata (Linn.) Juss. ex Schult) належить  до родини амарантові (Amaranthaceae Juss). Ерва шерстиста широко використовується в народній медицині багатьох країн світу для лікування цукрового діабету, сечокам'яної хвороби, малярії, лихоманки, кровотечі, кашлю, астми, бронхіту, гіпертонії, остеопорозу і для загоєння ран. Багато дослідників вказують, що Ерва шерстиста має антимікробні, антиоксидантні, противірусні, антиплазмодійні, болезаспокійливі, в’яжучі, сечогінні, літолітичні, глистогінні, гіпоглікемічні, гіполіпідемічні, протиастматичні, імуномодулюючі, протипухлинні, протидіарейні, нефро- та гепатопротекторні властивості. За даними літератури, надземні частини ерви шерстистої містять переважно стероїдні, фенольні сполуки, дубильні речовини, амінокислоти, терпеноїди та алкалоїди. Її трава накопичує флавоноїди (кверцетин, ізорамнетин-3-О-глюкозид, нарцисин кемпферол та його похідні), фенольні кислоти (ванілінова кислота, сирингінова кислота, п-гідроксибензойна кислота, п-кумарова кислота та ферулова кислота) і бетаціанін, який має назву бетанін. Попередній фітохімічний аналіз листя і квіток ерви шерстистої, проведений нігерійськими дослідниками, показав наявність у цих зразках кислих полісахаридів, фітоекдистероїдів і алкалоїдів (аервіну, метилервіну, метергіну, аервозиду та аерволаніну). У коренях ерви шерстистої виявлено хінони, флобатаніни, тритерпеноїди (β-ситостерин, даукостерин, фітостерин). Разом з тим відомостей про хімічний склад і фармакологічну дію цієї рослини недостатньо для її застосування в медицині. Мінеральні елементи важливі для забезпечення нормальної життєдіяльності організму людини. В інтерстиціальних рідинах присутні такі мінеральні елементи, як натрій і калій, які підтримують гомеостаз, нормалізують артеріальний тиск. Аномально низька концентрація калію в плазмі крові призводить до гіпокаліємії та остеопорозу, підвищує ризики інсульту. Дефіцит натрію викликає гіпонатріємію, яка може призвести до захворювань нирок і серця, провокує набряк головного мозку з відповідними неврологічними наслідками. Кальцій бере участь у передачі нервових імпульсів, є структурним компонентом сполучної тканини і забезпечує міцність кісток. Мідь, залізо, марганець, селен і цинк є кофакторами гормонів і ферментів, які беруть участь у численних біохімічних реакціях в організмі. Мідь контролює вільнорадикальні реакції та процеси перекисного окислення ліпідів. Дефіцит міді впливає на антиоксидантну систему, що призводить до підвищення рівня активних форм кисню, пошкодження ліпідів, білків, провокує жирове переродження печінки і сприяє підвищенню концентрації холестерину в плазмі крові. Кобальт і йод беруть участь в утворенні еритроцитів. Залізо як компонент гемоглобіну і цитохромів підтримує дихання клітин. Молібден активує антиоксидантні ферменти. Мідь, селен і цинк контролюють гуморальний імунітет і підвищують опірність організму. Оскільки організм людини не в змозі виробляти мінеральні елементи, їх необхідно вводити з їжею або поповнювати шляхом прийому ліків. Поряд з тим, такі елементи як плюмбум, кобальт, меркурій, арсен, кадмій та ін. можуть акумулюватись в тканинах організму, а їх надлишок призводить до інтоксикації. Загальновідомо, що здатність накопичувати різні елементи в рості досить мінлива і залежить від навколишніх умов, тому цей показник необхідно контролювати. Метою роботи було дослідження якісного складу та визначення кількісного вмісту мінеральних елементів у ерви шерстистої траві. Матеріали і методи. Для аналізу використовували 5 зразків сировини ерви шерстистої трави вітчизняних виробників (ТОВ Ключі здоров’я, ПрАТ Ліктрави, ПрАТ Фармацевтична фабрика Віола та  ТОВ НВО ФітоБіоТехнології). Сировина була придбана в аптеках м. Харкова у 2021 році. Мінеральний склад ерви шерстистої трави досліджували методом атомно-абсорбційної спектроскопії. Результати та їх обговорення. За результатами аналізу в ерви шерстистої траві виявлено та визначено 19 мінеральних елементів. Загальний їх вміст становив 5215,21 мкг/100 г. Кількісний вміст ідентифікованих мінеральних елементів послідовно зменшувався в ряду K > Ca > Mg > Na > Si > Sr > Al > P > Mn > Fe > Zn > Cu > Mo > Ni. Вміст макроелементів у ерви шерстистої траві становив 5101,20 мкг/100 г. Домінуючим макроелементом у ерви шерстистої траві був калій. Його вміст становив 3020,00 мкг/100 г. Вміст  кальцію (785,00 мкг/100 г) у досліджуваному зразку був майже у 4 рази менше. Загальний вміст мікроелементів становив 114,01 мкг/100 г. Серед мікроелементів переважав стронцій (67 мкг/кг). Алюмінію (20,10 мкг/100 г) у цій сировині накопичувалося майже втричі менше.  Вміст  мангану (11,20 мкг/ 100 г) та феруму (9,0 мкг/ 100 г) у ерви шерстистої траві був  майже однаковий. Крім того, у досліджуваному об’єкті відмічено високий вміст цинку – 6,20 мкг/ 100 г. Вміст важких металів у ерві шерстистої трави відповідав вимогам ДФУ та був у межах гранично допустимої концентрації для лікарської рослинної сировини. Висновки. Одержані результати не суперечать даним літератури, доповнюють та конкретизують їх. Результати проведених досліджень будуть використані при стандартизації ерви шерстистої трави та  при розробці лікарських засобів на її основі.

Ключові слова: ерва шерстиста, Амарантові, атомно-абсорбційна спектроскопія, мінеральні елементи.

Біографія автора

Вікторія Процька, Національний фармацевтичний університет

Кафедра хімії природних сполук і нутриціології

Посилання

Bitasta M. &. Madan S. (2016). Aerva lanata: A blessing of Mother Nature. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry. 5(1). 92-101. https://www.phytojournal.com/archives/2016/vol5issue1/PartB/4-4-43.pdf

Mandal B., Madan S. & Ahmad S. (2017). In vitro Inhibition of Calcium Oxalate Nucleation by Extract-based Fractions of Aerial Parts and Roots of Aerva lanata (Linn.) Juss. ex Schult. Indian J Pharm Sci. 79 (6). 957-964. 524. https://doi.org/10.4172/pharmaceutical-sciences.1000313

Musaddiq S., Mustafa K., Ahmad S., Aslam S. (2018). Pharmaceutical, Ethnopharmacological, Phytochemical and Synthetic Importance of Genus Aerva: A Review. Natural Product Communications. 13 (3). 375-385.

Akinwunmi O. A. O. & Adeyeye E. (2009). Chemical composition, calcium, zinc and phytate interrelationships in Aerva lanata (Linn) Juss. ex Schult leaves. Oriental Journal of Chemistry. 25 (3). 485-488. https://www.researchgate.net/publication/275960220_Chemical_composition_calcium_zinc_and_phytate_interrelationships_in_Aerva_lanata_Linn_Juss_ex_Schult_leaves

Karthishwaran K., Kamalraj S., Jayabaskaran C., Kurup S. S., Sakkir S. & Cheruth A. J. (2018). GC-MS Assisted Phytoactive Chemical Compounds Identification and Profiling with Mineral Constituents from Biologically Active Extracts of Aerva javanica (Burm. f) Juss. ex Schult. Not Bot Horti Agrobo. 46 (2). 517-524. https://doi.org/10.15835/nbha46211037

Singh S. A., Vellapandian C. & Krishna G. (2022). Preventive and therapeutic effects of Aerva lanata (L.) extract on ethylene glycol-induced nephrolithiasis in male Wistar albino rats. Digital Chinese Medicine. 5 (2). 199-209. https://doi.org/10.1016/j.dcmed.2022.06.009

Kumar KN. S., Prabhu S. N., Ravishankar B. & Yashovarma S. B. (2015). Chemical analysis and in vitro evaluation of antiurolithiatic activity of Aerva lanata (Linn.) Juss. Ex Schult. Roots. JPRPC. 3 (3). 1-7.

Soetan K. O., Olaiya C. O. & Oyewole O. E. (2010). The importance of mineral elements for humans, domestic animals and plants: A review. African Journal of Food Science. 4 (5). 200-222. https://academicjournals.org/article/article1380713863_Soetan%2520et%2520al.pdf.

Ragavendran P., Arul Raj C., Sophia D., Starlin T. & Gopalakrishnan V.K. (2012). Elemental analysis of Aerva lanata (L.) by EDX method. International research journal of pharmacy. 3 (7). 218-220. https://www.academia.edu/2224748/Elemental_Analysis_Of_Aerva_Lanata_L

Pavlenko-Badnaoui M., Protska V. & Zhuravel I. (2019). The study of the mineral composition of Heliopsis helianthoides. Norwegian Journal of development of the International Science. 31. 50-53. http://nor-ijournal.com/wp-content/uploads/2020/09/NJD_30_1.pdf.

Sousa C., Moutinho C., Vinha A. F. & Matos C. (2019). Trace Minerals in Human Health: Iron, Zinc, Copper, Manganese and Fluorine. Ijsrm. Human. 13 (3). 57-80. https://core.ac.uk/download/pdf/227979202.pdf.

Kumar S. R. & Madhoolika A. (2005). Biological effects of heavy metals: An overview. Journal of Environmental Biology. 26 (2). 301-313. https://www.researchgate.net/publication/7435890_Biological_effects_of_heavy_metals_An_overview

Suksomboon N., Poolsup N. & Yuwanakorn A. (2019). Trace Elements and Metals. LiverTox. 4. 1-9. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK548854

Oves M., Saghir Khan M. & Huda Q. (2016). A Heavy Metals: Biological Importance and Detoxification Strategies. Journal of Bioremediation & Biodegradation. 7 (2). 1-15. https://doi.org/10.4172/2155-6199.1000334.

Kyslychenko O.A., Protska V.V. & Zhuravel I.O. (2018). A study in mineral composition of Parmelia perlata thallus. Medychna ta klinichna Khimiia. 20 (1). 117-122. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i1.8754

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-12

Як цитувати

Процька, В. (2022). Дослідження мінерального складу ерви шерстистої трави. Анали Мечниковського Інституту, (3), 42–46. https://doi.org/10.5281/zenodo.7071012

Номер

Розділ

Дослідні статті