Обґрунтування ефективності антимікробних консервантів і мікробіологічний контроль медичного олівця в процесі зберігання

Анотація

Вступ. Мікробіологічна чистота і стабільність лікарських засобів є обов'язковою умовою при їх впровадженні у виробництво і медичному застосуванні. Необхідність мікробіологічного контролю лікарських препаратів пояснюється важливістю забезпечення їх безпечності і відповідно зниження ризику виникнення сторонніх реакцій при використанні їх споживачем.  Мета роботи – обґрунтування вибору і оптимальної концентрації антимікробного консерванту, вивчення мікробіологічної чистоти медичного олівця з репаративною, протизапальною, антимікробною і противірусною дією у відповідності до вимог Державної фармакопеї України (ДФУ) в процесі зберігання. Матеріали та методи. Об´єктами дослідження є зразки нового лікарського препарату у формі медичного олівця. При отримані медичного олівця в якості АФІ використовували екстракт манго, олійний екстракт ЛРС (екстракт отримували з шавлії, нагідок, ромашки і евкаліпту). Як допоміжні компоненти - масло какао, бджолиний віск, ланолін, карнаубський віск, канделільський віск. В якості консервантів, які рекомендуються при розробці лікарських засобів за даними наукової літератури були обрані пропілпарабен (ніпазол) і феноксіетанол в середньоефективних, рекомендованих виробником концентраціях. Випробування ефективності антимікробних консервантів і визначення мікробіологічної чистоти лікарської форми при різних температурних умовах протягом 15 місяців проводили за методикою ДФУ. Як тест-мікроорганізми використовували Staphylococcus aureus АТСС 6538, Pseudomonas aeruginosa АТСС 9027, Candida albicans АТСС 885-653, Aspergillus brasiliensis АТСС 16404. Використовували поживні середовища і умови проведення досліджень відповідно до вимог ДФУ. Критерієм оцінки ефективності антимікробних консервантів було визначення логарифму (lg) зменшення кількості життєздатних клітин мікроорганізмів за відповідний період зберігання після контамінації зразків. Мікробіологічну чистоту досліджуваних зразків визначали відразу після отримання і в процесі зберігання при температурі 25 ± 2°С та 5±3°С через 3, 6, 9, 12 і 15 місяців. При аналізі мікробіологічної чистоти використовували метод поверхневого висівання, що пропонує ДФУ, проводили визначення загальної кількості життєздатних аеробних мікроорганізмів (ТАМС), загальної кількості дріжджових та плісеневих грибів (ТYMC) і встановлення відсутності бактерій родини Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa. Матеріали та методи. Одержані експериментальні показали, що за мікробіологічними показниками зразки олівцю без консерванта № 7 не відповідають вимогам ДФУ, тому що логарифм зменшення числа життєздатних мікроорганізмів бактерій (Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa) менше 2,0 і 3,0 через 2 доби і 7 діб відповідно і кількість бактерій Pseudomonas aeruginosa подовжує збільшуватися через 28 діб (2,91). Для клітин грибів Candida albicans і Aspergillus brasiliensis на 14-у добу Lg зменшення числа життєздатних клітин у зразках за вимогами ДФУ має бути не менше 2,0, а у зразках № 7 спостерігаєм 1,82 (Candida albicans) і 1,78 (Aspergillus brasiliensis), що також не відповідає вимогам. Таким чином, одержані результати доводять необхідність додавання до складу розробленого медичного олівця антимікробних консервантів. Отримані результатами досліджень свідчать, що досліджувані зразки олівцю з консервантами ніпазол 0,04%, 0,06% і феноксіетанолом 0,4%, 06% повністю відповідають вимогам ДФУ (критерій класу «А») як по відношенню до клітин мікроорганізмів Staphylococcus aureus АТСС 6538 і Pseudomonas aeruginosa АТСС 9027 так і грибів Candida albicans АТСС 885-653 і Aspergillus brasiliensis АТСС 16404. Для зразків олівцю з консервантом ніпазол 0,02% і феноксіетанолом 0,2% логарифм зменшення числа життєздатних мікроорганізмів після 2-х діб зберігання склав для культури Pseudomonas aeruginosa АТСС 9027 – 1,65 і 1,98, що не відповідає вимогам ДФУ (логарифм зменшення числа життєздатних клітин бактерій менше 2-х).  На підставі проведених досліджень встановлено доцільність введення до складу олівцю медичного консерванту феноксіетилену як більш ефективного і обрано оптимальну концентрацію 0,4 %, подальше збільшення концентрації ні є доцільним.

Визначення мікробіологічної чистоти зразків лікарського засобу медичного олівця методом поверхневого висівання показало, що загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів (TAMC) складає 10 КУО/г через 12 міс зберігання при температурі 25±2°С і 10 КУО/г через 15 міс зберігання при температурі 5±3°С. Загальне число дріжджових і плісеневих грибів (ТYMC) не перевищує 10 КУО/г протягом всього періоду зберігання (15 міс) при двох температурних режимах зберігання. Проведені дослідження показали, що протягом всього періоду зберігання при різних умовах наявності бактерій Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa не було виявлено. Висновки. Проведено мікробіологічні дослідження із вивчення ефективності антимікробних консервантів ніпазолу, феноксіетанолу у складі олівцю медичного, що містить екстракт манго, олійний екстракт суміші ЛРС і масло какао, воски бджолиний, карнаубський, канделільський і ланолін.На підставі отриманих результатів експериментально обґрунтовано доцільність використання як консерванту феноксіетанолу у концентрації 0,4%. Експериментально досліджено мікробіологічну чистоту зразків медичного олівця при різних температурних умовах (25 ± 2°С та 5 ± 3°С) протягом 15 місяців зберігання методом поверхневого висівання у відповідності до вимог ДФУ. Доказано, що за показниками загальної кількості життєздатних аеробних бактерій і грибів, а також відсутності бактерій Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa досліджувальні зразки медичного олівця при різних умовах зберігання протягом 15 місяців відповідають вимогам ДФУ.

Ключові слова: антимікробні консерванти, ніпазол, феноксіетанол, мікробіологічна чистота, медичний олівець