Вивчення фенольних речовин методом ВЕРХ у сировині Ліхнісу корончатого (Lychnis coronaria (l.) Murray ex desr.)

Анотація

Вступ. Фенольні речовини – сполуки, які проявляють різнопланову фармакологічну активність, зокрема антиоксидантну, протизапальну, антибактеріальну, протиракову, кардіопротекторну активність, зміцнюють імунну систему тощо. Тому проведення вивчення цих сполук у хімічному складі рослин є доцільним напрямком фітохімічних досліджень.

Нами розпочато вивчення хімічного складу ліхнісу корончатого (Lychnis coronaria (L.) Murray ex Desr.) – багаторічної трав’янистої декоративної рослини (родина Caryophyllaceae). Закордонними вченими також проводяться дослідження, присвячені вивченню хімічного складу рослини, а також встановленню фармакологічної активності. Для сировини ліхнісу корончатого визначені протизапальна, протигемороїдальна, антигепатотоксична дія, а також показані перспективи використання даної рослини у лікуванні бронхіальної астми. Оскільки фенольні сполуки можуть брати участь у розвитку наведених фармакологічних активностей, то актуальним було провести їх вивчення із застосуванням сучасним методів аналізу.

Крім того, хімічний склад ліхнісу корончатого, у порівнянні з іншими представниками родини Гвоздикові,  на сьогодні недостатньо досліджений і потребує деталізації.

Метою роботи було вивчення фенольних речовин методом ВЕРХ у сировині ліхнісу корончатого.

Матеріали та методи. Для дослідження використовували траву, листя, квітки та стебла ліхнісу корончатого, які були заготовлені у фазі цвітіння в Харківській області (Україна) у липні - серпні 2021/2022 р.

Фенольні речовини із сировини ліхнісу корончатого екстрагували за такою технологією: 0,500 г подрібненої сировини вносили в конічну колбу місткістю 100 мл, обладнану зворотним холодильником, додавали 25 мл 70 % етанолу та нагрівали на водяній бані протягом 45 хв. Після цього одержаний розчин охолоджували до кімнатної температури та фільтрували через фільтр «червона стрічка» в мірну колбу місткістю 25,0 мл. Об'єм розчину доводили до об’єму 25,0 мл 70 % етанолом.

Хроматографічне вивчення проводили на рідинному хроматографі, який був обладнаний діодноматричним детектором Shimadzu HPLC-system, ser.20.

Дотримувалися таких умов хроматографування:

• колонка Phenomenex Luna C18, розміром 250 мм х 4,6 мм, розмір частинок 5 мкм;
• температура колонки – 35⁰С;
• довжина хвилі детектування – 330 нм;
• швидкість потоку рухомої фази – 1 мл/хв;
• об'єм проби, що вводився – 5 мкл;
• рухома фаза:

Ідентифікацію компонентів проводили за часом утримування та відповідності УФ-спектрів речовині-стандарту.

Результати та обговорення. У траві ліхнісу корончатого ідентифіковано 12 флавоноїдів та 8 фенольних кислот. Серед флавоноїдів у даній сировині домінували кверцетин та рутин; серед фенольних кислот – хлорогенова та кофейна кислота. У листі ліхнісу корончатого ідентифіковано 18 сполук фенольної природи, серед яких 10 – флавоноїди, 8 – фенольні кислоти. У квітках ліхнісу корончатого ідентифіковано 11 флавоноїдів та 8 фенольних кислот. У квітках серед флавоноїдів домінував апігенін; серед фенольних кислот превалювала кофейна кислота. У стеблах досліджуваної рослини було визначено 6 флавоноїдів та 5 фенольних кислот.

Таким чином, встановлено, що найбільше ідентифікованих фенольних сполук було у траві, листі та квітках ліхнісу корончатого. Крім того, кількісний вміст визначених речовин був вищий у вищезазначених видах сировини, найменша їх кількість спостерігалася у стеблах досліджуваної рослини.

Висновки. Отже, проведені дослідження вказують на накопичення фенольних сполук, а саме флавоноїдів та фенольних кислот, у різних частинах ліхнісу корончатого. Отримані результати можуть використовуватися для вибору перспективної сировини ліхнісу корончатого, а також показують доцільність проведення подальших фітохімічних досліджень.

Ключові слова: Lychnis coronaria (L.) Murray ex Desr., фенольні сполуки, ВЕРХ.