Вплив свинцю на імунні клітини в українських дітей

Анотація

Вступ. Імунна система є однією з чутливих мішеней для токсичної дії свинцю. Навіть невисокі, екологічно обумовлені дози цього полютанта можуть впливати на стан імунітету, особливо в дітей. Для громадського здоров’я навіть такої розвиненої країни, як США, отруєння дітей свинцем є найтривалішою епідемією в історії. При цьому в першу чергу звертається увага на нейротоксичну дію свинцю. Але з’являється все більше доказів того, що значним є й імунотоксичний вплив цього важкого металу. Епідеміологічних досліджень у цьому напрямку ще порівняно небагато, як свідчить останній огляд Zheng K. et al. (2023). Та вже доведено, що свинець в екологічно обумовлених дозах чинить переважно імуносупресивну дію, що приводить до хронізації запальних процесів, до збільшення поширеності дитячих інфекційних хвороб. Є також дані про те, що надмірний тривалий вплив свинцю може спричинити спотворення імунної відповіді, що в подальшому реалізується розвитком імуно-опосередкованих хвороб, у тому числі бронхіальної астми в дітей. Крім того, імунотоксична дія свинцю може бути пов’язана з неефективністю вакцинацій, зі зменшенням титру антитіл. Проблема усугубляється ще тим, що в країнах з низьким та середнім рівнем доходу, до яких відноситься Україна, нема таких державних програм первинної і вторинної профілактики свинцевих уражень, які діють у розвинених країнах. Дослідження на популяції українських дітей в основному поодинокі і розрізнені. 

Мета роботи - вивчення впливу свинцю екологічно обумовленими дозами на імунні клітини в українських дітей. Матеріал і методи. Обстежено 100 дітей випадкової вибірки віком від 4 до 15 років. Діти знаходились на лікуванні в педіатричному стаціонарі м. Одеси з приводу різних захворювань. Включення дітей до дослідження здійснювалося за умови інформованої згоди батьків дітей після надання детальної інформації про порядок і мету роботи. Вміст свинцю у венозній крові виявляли методом атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною атомізацією. Показники клітинної ланки імунітету визначали в капілярній крові.  Результати та обговорення. Встановлено достовірне зниження відносної кількості Т-лімфоцитів (p<0,05) та активних Т-лімфоцитів (p<0,05) у дітей з більш високою концентрацією свинцю в крові порівняно з аналогічними показниками в групі дітей з рівнем свинцю до 4,9мкг/дл. Знижувалась і кількість В-лімфоцитів (p<0,05). При цьому відносна кількість NK-клітин підвищувалась (p<0,05). Встановлено також достовірне зниження фагоцитарного індексу нейтрофілів (p<0,05) у тих же дітей. Кількість еозинофілів (p<0,05) підвищувалась. Отримані результати в основному узгоджуються з сучасними даними літератури. Висновок. Свинець в екологічно обумовлених дозах спричинив зниження кількості Т- і В-лімфоцитів в обстежених українських дітей, що може привести до порушення процесу адаптивної імунної відповіді. При цьому кількість клітин - природних кілерів та еозинофілів підвищувалась, що може бути пов’язане з перебігом хвороб на фоні підвищених рівнів свинцю в дітей, а в подальшому може привести або до неадекватної імунної відповіді і розвитку імуно-опосередкованих хвороб, або до виснаження резервів імунної системи і розвитку хронічної патології.

Ключові слова: екологія, свинець, громадське здоров’я, діти, імунні клітини.