Fatty acid composition of Zinnia elegans raw materials

Анотація

Вступ. Цинія витончена (Zinnia elegans Jacq.) – трав’яниста рослина родини Айстрові (Asteraceae), яка походить з Мексики та Центральної Америки. Ця рослина вирощується в багатьох країнах світу як орнаментальна рослина. На сьогодні проводяться дослідження цинії витонченої щодо вивчення її хімічного складу та фармакологічної активності. У ході проведених експериментів для сировини цієї рослини встановлена антиоксидантна та гепатопротекторна активність. Відносно хімічного складу, то сучасні дослідження в основному присвячені фенольним сполукам. Також є відомості, що стосуються вивчення інших видів рослин роду Zinnia, зокрема Zinnia pauciflora. У сировині цієї рослини встановлена наявність ефірної олії, флавоноїдів, у тому числі антоціанів, а також проведено вивчення жирних кислот. Жирнокислотний склад вивчали у насінні Zinnia pauciflora, у підсумку було встановлено превалювання таких кислот як лінолева (34,98 %), пальмітинова (17,27 %) та олеїнова (13,33 %). У наукових працях описані відомості щодо фармакологічної активності рослинних екстрактів, які містять жирні кислоти, а саме протизапальної, антимікробної, антиоксидантної. Оскільки жирні кислоти можуть обумовлювати фармакологічний ефект, то їх вивчення у рослинній сировині є безперечно необхідним. Метою роботи було вивчення жирнокислотного складу сировини цинії витонченої. Матеріали та методи. Для проведення експерименту використовували траву, листя, квітки, стебла та корені цинії витонченої, які заготовляли у фазі цвітіння в Україні (Харківська область) у серпні 2021 р. Сировина представляє собою суміш таких сортів як Карусель та Рожевий бріліант. Дослідження метилових естерів жирних кислот проводили на газовому хроматографі «Селміхром-1» з полум’яно-іонізаційним детектором. Колонка газохроматографічна з нержавіючої сталі довжиною 2,5 метра та внутрішнім діаметром 4 мм, наповнена нерухомою фазою – інертоном, який оброблений 10% діетиленглікольсукцинатом (DEGS). На хроматографі встановлювали такі параметри роботи: температура термостата колонок – 180°С, температура випарника – 230°С, температура детектора – 220°С, швидкість потоку газа носія (азот) – 30 см³/хв, об’єм проби 2 мм³ розчину метилових естерів кислот у гексані. Ідентифікацію метилових естерів жирних кислот проводили за часом утримування піків метилових естерів стандартних зразків жирних кислот у порівнянні зі стандартною сумішшю. Розрахунок складу метилових естерів проводили методом внутрішньої нормалізації. Як референтні зразки використовували стандарти насичених та ненасичених метилових естерів жирних кислот фірми «Merck». Метилові естери жирних кислот отримували за модифікованою методикою Пейскера, яка забезпечувала повне метилювання жирних кислот. Для метилювання використовували суміш хлороформу з метанолом та сірчаною кислотою у співвідношенні 100:100:1. У скляні ампули відміряли 30-50 мкл ліпофільної фракції, приливали 2,5 мл метилюючої суміші та ампули запаювали. Потім їх поміщали до термостату з температурою 105°С на 3 год. Після закінчення метилювання ампули розкривали, вміст переносили в пробірку, додавали порошкоподібний цинку сульфат на кінчику скальпеля, приливали 2 мл води очищеної та 2 мл гексану для екстракції метилових естерів. Після ретельного збовтування і відстоювання, гексанову витяжку фільтрували і використовували для хроматографічного аналізу. Результати та обговорення. У результаті проведеного дослідження у траві, листі та стеблах цинії витонченої встановлена наявність по 13 жирних кислот, у квітках та коренях – по 14. В усіх досліджуваних зразках за сумою переважали ненасичені жирні кислоти. Найбільший їх вміст спостерігався у квітках цинії витонченої (71,94 %), найменший вміст був у листі (56,50 %). Серед ненасичених кислот у всіх зразка зразках сировини домінувала лінолева кислота. Стосовно насичених кислот, то в усій досліджуваній сировині превалювала пальмітинова кислота. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили вивчити жирнокислотний склад сировини, а саме трави, листя, квіток, стебел та коренів, цинії витонченої. Встановлено домінування в усіх досліджуваних об’єктах за сумою ненасичених жирних кислот. Отримані дані можуть бути використані при розробці технології лікарських засобів на основі сировини цинії витонченої.