Бактеріофаги. Сучасна постановка проблеми та її історичні інтерпретації

Анотація

Ретроспективний аналіз за тематикою розробки довів, що історія дослідження фагів, механізмів їхньої взаємодії з бактеріальною клітиною (лізис та лізогенія) сягає другої половини ХІХ віку та десятих років ХХ століття, коли у 1892 році В. Крузе та С. Пансині за умов вивчення росту пневмококу вперше був описаний спонтанний розчин бактеріальної культури; бактеріологом М. Ганкіним (1896) отримане об’єктивне підтвердження фактам бактерицидної дії води Джамни та Гангу на холерний вібріон та у 1898 році М. Ф. Гамалеєю описаний лізис (бактеріоліз) бактерій (збудника сибірської виразки) під впливом перещеплюваного агента. Події, пов’язані із відкриттям англійським мікробіологом Фредеріком Уільямом Туорту (1915) та франко-канадійським дослідником Феліксом д’Эреллем (1917) вірусів, паразитуючих на бактеріях; введення у науковий ужиток терміну «бактеріофаг»; виділення із біологічних проб хворого на дизентерію фільтруючого літичного агента, здатного до пасажів на відповідних культурах збудників та розчинюючого їхні клітини, знаменували завершення стартового історичного етапу дослідження бактеріофагів.         З 30-х по 50-ті роки XX століття тривала ера дослідження бактеріофагів (перший етап). Їй належав час великих та численних фундаментальних відкриттів у історії світової мікробіології: зародження та первинного становлення нової наукової дисципліни -молекулярної біології; з’ясування генетичної ролі ДНК, опосередкованості функцій РНК, розшифровки генетичного коду.        Друга ера бактеріофагів стартувала з початку 80–х - 90-х років минулого століття, коли фаги та отримані із них продукти стали впливати на розвиток біотехнології. Отримали потужний імпульс добре відомі на тепер науковій спільноті світу технології рекомбінантних ДНК (бактеріофаги як первинні фактори або їхні структури).       Проведений авторами статті науково-теоретичний пошук та вивчення реферативного матеріалу продемонстрували досить вузький спектр даних відповідно освоєних прототипів (бактеріофаг, специфічність, абсолютний клітинний паразитизм, бактеріофагія, сучасність та історія відкриття та вивчення бактеріофагів). Публікації, відповідні контексту тематики, переважним чином містять фактичні матеріали щодо будови бактеріофагів, їхніх специфіки, життєвого циклу, характеріологічних даних, вірулентних / лізогенних фагів, інформації за питаннями застосування у медичній практиці.        Серед найбільш опрацьованих напрямків зауважимо на ті, де окреслені спроби вдосконалення фагопрепаратів з метою підвищення їхньої ефективності (сталого поповнення новими високоактивними штамами або расами фагів, отриманими з різних джерел). Відмітимо, що на сьогодні існує свідомий науковий інтерес стосовно питань, пов’язаних із використанням фагів, адаптованих до свіжовиділених культур збудників, циркулюючих на цей час у певній місцевості. Враховуючи накопичений науково-теоретичний та практичний досвід, що підтверджує очевидну ефективність фагів в сенсі застосування з метою детекції бактерій (проби біологічного матеріалу, продукти харчування, сировина), акцентуємо увагу на цілковитій актуальності та перспективності обраного авторським колективом вектору досліджень.