Дослідження якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук у траві Тимофіївки лучної

Анотація

Вступ. Високий вміст фенольних сполук у рослинах, універсальне поширення та широкий спектр фармакологічних властивостей створюють підґрунтя для їх поглибленого вивчення з метою створення на їх основі фітопрепаратів. Маловивчені рослини з досвідом народної медицини можуть стати новим джерелом фенольних сполук. До таких рослин відноситься тимофіївка (Phleum pratense L.) родини Poaceae. Трава тимофіївки містить фенольні сполуки - кумарини, дубильні речовини, флавоноїди та ін. Вітаміни представлені аскорбіновою кислотою, каротиноїдами, вітамінами групи В, а також виявлені органічні кислоти, зокрема хелідонова та р-кумарова кислоти. Пилок містить флавоноїд дактилін. Трава тимофіївки здавна використовується в народній медицині як протимікробний, імуномодулюючий, жарознижуючий, протиревматичний засіб. Відвар трави у вигляді трав'яних ванн і обгортань сприяє підвищенню еластичності сполучної тканини кровоносних судин, активізації тканинного обміну. Застосовується також при лікуванні вірусних інфекцій, ревматичних болях, артритах, артрозах, ішіасі, порушеннях функції нирок і сечового міхура. Кореневища тимофіївки використовують як болезаспокійливий засіб при зубному болю. Траву щитівки використовують як поживний зелений корм і сіно для домашніх тварин. Проте вивчення хімічного складу тимофіївки є фрагментарним, що не дозволяє використовувати її в доказовій медицині. Метою роботи було провести порівняльне дослідження фенольних сполук у траві тимофіївки. Матеріали та методи. Дослідження гідроксикоричних кислот і флавоноїдів у траві тимофіївки проводили методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на рідинному хроматографі Agilent 1260 Infinity HPLC System. Для визначення кількісного вмісту біологічно активних речовин у досліджуваній сировині використовували спектрометричний метод. Кількісне визначення вмісту похідних гідроксикоричних кислот визначали за методикою, наведеною у ДФУ 2.0, т. 3 (монографія «Кропиви листя»). Визначення вмісту флавоноїдів проводили за методикою ДФУ 2.1 (монографія «Софори квітки»). Визначення вмісту суми поліфенольних сполук визначали за методикою ДФУ 2.0, т. 1 (загальна стаття 2.8.14 «Визначення танінів у лікарській рослинній сировині»). Результати і обговорення. В результаті дослідження методом ВЕРХ у траві тимофіївки виявлено гідроксикоричні кислоти та флавоноїди. Серед гідроксикоричних кислот виявлено хлорогенову кислоту. Серед флавоноїдів виявлено рутин і кверцетин. У траві тимофіївки переважали флавоноїди: рутин (до гідролізу) – 326,40±16,28 мкг/г та кверцетин (після гідролізу) – 500,62±22,31 мкг/г. Встановлено, що у траві тимофіївки переважали флавоноїди (1,08±0,02%), дещо меншим був вміст гідроксикоричних кислот (0,73±0,02%), незначним виявився вміст поліфенольних сполук (0,11±0,01%). ). Висновки. Спектрофотометричним методом та методом ВЕРХ було встановлено кількісний вміст фенольних сполук (гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та поліфенольних сполук у перерахунку на пірогалол) у траві тимофіївки лучної. Ідентифіковані хлорогенова кислота, рутин та кверцетин. Було встановлено, що за вмістом переважали флавоноїди. Одержані дані свідчать про перспективність подальшого дослідження і, можливо, майбутнього застосування трави тимофіївки лучної як джерела фенольних сполук для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин і створення на їх основі лікарських засобів.

Keywords: Timothy, Phleum pratense L., phenolic compounds, identification, quantitative content.