Жирнокислотний склад плодових тіл печериці двоспорової (Agaricus bisporus (j. Lange) pil.)

Анотація

Вступ. Печериця двоспорова, або печериця садова (Agaricus bisporus (J. Lange) Pil.) – гриб родини Печерицеві (Agaricaceae), що культивується як їстівний. За даними літератури печериця двоспорова містить бета-глюкани, стерини (ергостерин), ерготіонеїн, вітаміни групи В, D і С, фенольні сполуки, зокрема флавоноїди та фенольні кислоти, харчові волокна (хітин), амінокислоти, у тому числі незамінні, жирні кислоти (лінолева, ліноленова), протеїни, мінеральні елементи (цинк, селен, магній, ферум, калій, натрій, кальцій, фосфор, сульфур, манган). Оскільки цей гриб широко використовується у харчуванні, то проводилися дослідження вмісту протеїнів, жирів, мінеральних елементів у свіжих та консервованих зразках сировини з точки зору нутрицевтичних підходів.

Вченими з Пакистану було встановлено, що поміж виявлених жирних кислот у плодових тілах печериці двоспорової переважала за вмістом лінолева кислота (44,19 %), а в іншому виді печериці – печериці їстівній (Agaricus bitorquis (Quél.) Sacc.) домінувала олеїнова кислота (40,13 %). За даними турецьких вчених, що також досліджували жирнокислотний склад печериці двоспорової, серед усіх жирних кислот переважала лінолева кислота (53,45 - 68,78 %). Серед інших кислот, які також мали вагомий кількісний вміст було виділено пальмітинову, олеїнову та стеаринову кислоту. Відомості щодо домінування лінолевої кислоти серед жирних кислот знаходить підтвердження і у працях інших науковців. Слід зазначити, що хімічний склад грибів може бути мінливим і залежати від умов вирощування. Печерицю двоспорову також досліджують як сировину, яка володіє вираженою фармакологічною активністю. Встановлено, що плодові тіла печериці двоспорової мають антиоксидантну, антибактеріальну, протизапальну, протипухлинну та імуномодулювальну дію. З огляду на потужний потенціал використання печериці двоспорової у фармації та для більш поглибленого розуміння її поживної цінності доречно проводити подальші фітохімічні дослідження. Метою роботи було вивчення жирнокислотного складу плодових тіл печериці двоспорової. Матеріали та методи. Для проведення експерименту плодові тіла печериці двоспорової придбали у компанії «ЧП Михайловский А.В.» (Україна). Для проведення експерименту використовували висушену сировину. Дослідження метилових естерів жирних кислот проводили на газовому хроматографі «Селміхром-1» з полум’яно-іонізаційним детектором. Колонка газохроматографічна з нержавіючої сталі довжиною 2,5 метра та внутрішнім діаметром 4 мм, наповнена нерухомою фазою – інертоном, який оброблений 10% діетиленглікольсукцинатом (DEGS). На хроматографі встановлювали такі параметри роботи: температура термостата колонок – 180°С, температура випарника – 230°С, температура детектора – 220°С, швидкість потоку газа носія (азот) – 30 см³/хв, об’єм проби 2 мм³ розчину метилових естерів кислот у гексані. Ідентифікацію метилових естерів жирних кислот проводили за часом утримування піків метилових естерів стандартних зразків жирних кислот у порівнянні зі стандартною сумішшю. Розрахунок складу метилових естерів проводили методом внутрішньої нормалізації. Як референтні зразки використовували стандарти насичених та ненасичених метилових естерів жирних кислот фірми «Merck». Метилові естери жирних кислот отримували за модифікованою методикою Пейскера, яка забезпечувала повне метилювання жирних кислот. Для метилювання використовували суміш хлороформу з метанолом та сірчаною кислотою у співвідношенні 100:100:1. У скляні ампули відміряли 30-50 мкл ліпофільної фракції, приливали 2,5 мл метилюючої суміші та ампули запаювали. Потім їх поміщали до термостату з температурою 105°С на 3 год. Після закінчення метилювання ампули розкривали, вміст переносили в пробірку, додавали порошкоподібний цинку сульфат на кінчику скальпеля, приливали 2 мл води очищеної та 2 мл гексану для екстракції метилових естерів. Після ретельного збовтування і відстоювання, гексанову витяжку фільтрували і використовували для хроматографічного аналізу. Результати та обговорення. У плодових тілах печериці двоспорової виявлено 13 жирних кислот, 1 з яких неідентифікована. Серед ідентифікованих жирних кислот було визначено 6 насичених кислот та 6 ненасичених. У результаті проведеного дослідження встановлено, що серед усіх виявлених жирних кислот переважала за вмістом ненасичена кислота – лінолева (75,50%). Стосовно насичених кислот, то в достатньо великій кількості була присутня пальмітинова кислота (13,85 %). Слід зазначити, що отримана нами інформація корелює з даними інших науковців. У незначних кількостях містилися неідентифікована, арахінова та міристинова кислота. У плодових тілах печериці двоспорової за сумою переважали ненасичені жирні кислоти (80,75 %). Під час експерименту встановлено, що сума насичених жирних кислот була у 4 рази менше за суму ненасичених кислот. Сума неідентифікованих кислот складала 0,10 %. Висновки. Таким чином, проведено вивчення жирнокислотного складу плодових тіл печериці двоспорової. У ході експерименту встановлено домінування за сумою ненасичених жирних кислот. Отримані дані поглиблюють знання щодо хімічного складу печериці двоспорової, що може використовуватися як у фармації, так і нутриціології

Ключові слова: Agaricus bisporus, жирні кислоти, газова хроматографія