Дослідження мінерального складу трави тимофіївки лучної
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.10257194Анотація
Вступ. Вищі рослини - первинне харчове джерело мінеральних сполук для багатьох живих істот. Для нормальної життєдіяльності людини необхідно щонайменше 50 видів різних поживних речовин (12 вітамінів, 8 амінокислот, 17 – мінеральних елементів тощо). Для людини, як споживача рослинної сировини, величезне значення має здатність рослин накопичувати окремі елементи, а також можливість їхнього кількісного переходу безпосередньо до продукту. Встановлено, що перехід елементів із рослинної сировини у водні форми – відвари або настої – складає 8–28 %. Елементи впливають на активність багатьох ферментів, входять до складу вітамінів, гормонів і тим самим підтримують гомеостаз організму. Їх вивчення з середини минулого століття стало предметом численних наукових досліджень. Тому перспективним є пошук нових рослинних джерел, які можна використовувати у лікувально-профілактичній терапії станів, викликаних дефіцитом мінеральних елементів. Мета дослідження – отримання інформації про кількісний вміст та якісний склад макро- та мікроелементів у траві тимофіївки лучної для створення ефективних та безпечних лікарських засобів на її основі. Матеріали та методи. Для дослідження використовували траву тимофіївки лучної, заготовлену у серпні 2022 року в Харківській області (Україна). Дослідження мінерального складу проводили на базі ДНУ НТК «Інститут монокристалів» НАН України (м. Харків). Випробовування проводили з використанням атомно-абсорбційного спектрографічного методу з атомізацією в повітряно-ацетиленовому полум’ї згідно до ДФУ 2.0, т. 1. Атомізацію проб здійснювали на графітових електродах пристрою ІВС-28 у розряді дуги змінного струму (I = 16A, U = 220 v, t = 60 c, Р = 0,04 МПа, tполум’я = 2250 °С). Спектри реєстрували за допомогою спектрографа ДФС-8 (дифракційна решітка 600 шт/мм при трилінзовій системі освітлювання щілини). Інтенсивність емісійних ліній у спектрах фіксували мікрофотометром МФ-1 (фаза підпалювання 60 °С, ширина щілини спектрографа 0,015 мм, λ = 196–706,5 нм). Для ідентифікації та кількісного визначення елементного складу досліджуваної рослинної сировини використовували відповідні смуги поглинання за стандартними зразками (нм): 213,9 (Zn); 228,8 (Cd); 232,0 (Ni); 240,7 (Co); 248,3 (Fe); 251,6 (Si); 257,0 (Hg); 279,5 (Mn); 283,3 (Pb); 285,2 (Mg); 309,3 (Al); 313,3 (Mo); 324,7 (Cu); 357,9 (Р); 365,0 (As); 422,6 (Cа); 460,0 (Sr); 589,0 (Nа); 706,5 (K). Фотопластинки проявляли, висушували, фотометрували лінії (у нм) спектрів проб, градуювальних зразків, а також фон біля них. Потім будували калібрувальний графік у координатах: середнє значення різниці почорніння лінії та фону – логарифм вмісту елемента в градуювальних зразках, за яким знаходили відсотковий вміст елемента в золі та розраховували його кількісний вміст у досліджуваній сировині (мг/100 г). Визначення вмісту золи загальної проводили за методикою ДФУ 2.0, т. 1, загальна стаття 2.4.16 «Загальна зола». Результати опрацювали методом математичної статистики з застосуванням програми Statistica 8 (StatSoft inc., США) та пакета статистичних функцій програми Microsoft Excel. Результати. Методом атомно-абсорбційної спектрометрії у траві тимофіївки лучної ідентифікували та встановили кількісний вміст 19 мінеральних сполук, з яких 10 (Сa, Cu, Fe, K, Mg, Mn, Zn, Co, P, Mo) є есенціальними. У переважних концентраціях накопичувались макроелементи (мг/100 г): K (4600,00 ± 410,60), Si (1500,00 ± 110,70), Ca (1170,00 ± 124,80), а також мікроелементи: Al (110,00 ± 10,18) та Fe (39,00 ± 4,33). Загальний вміст мінеральних сполук становив 8651,42 мг/100 г, з них макроелементів – 8470,00 мг/100 г, мікроелементів – 181,42 мг/100 г. Вміст мінеральних елементів у траві тимофіївки лучної поступово спадав у ряду K > Si > Ca > Mg > P > Na > Al > Fe > Zn > Mn > Sr > Cu > Ni > Mo > Pb. Накопичення токсичних важких елементів (Cd, Co, Hg,Pb, As,) для досліджуваної рослинної сировини становило <0,01-0,03 мг/100 г, що знаходиться у межах допустимих норм для лікарської сировини, встановлених ДФУ 2.0, т. 1. В результаті проведеного аналізу встановлено, що вміст золи у траві тимофіївки лучної дорівнює 15,57 ± 0,76 %. Висновки. Вперше методом атомно-абсорбційної спектрометрії у траві тимофіївки лучної ідентифікували та встановили кількісний вміст 19 мінеральних сполук. Домінуючими є калій, силіцій, кальцій, алюміній та ферум. Важкі метали ідентифіковані у дозволених межах, тому трава тимофіївки є досить безпечною для застосування. Одержані дані дозволяють відмітити, що трава тимофіївки лучної містить значні кількості багатьох важливих мінеральних сполук, у першу чергу – ессенціальних. У комплексі з іншими біологічно активними речовинами (полісахаридами, фенольними сполуками, органічними кислотами) це підкреслює терапевтичну значимість та дає змогу створення нових препаратів комбінованої дії на основі досліджуваної рослинної сировини.
Ключові слова: тимофіївка лучна, Phleum pratense L., мінеральні сполуки, атомно-абсорбційна спектрометрія, ідентифікація, кількісний вміст.
Посилання
Balanchuk TI, Мazulin AV, Оproshanska ТV, Мazulin GV. The investigation of inorganic elements composition in Carduus nutans L. and Carduus acanthoides L. flores and leaves. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice. 2017. 10 (1). 42–48.
Bayandina II, Zagurskaya YuV. The relationship of secondary metabolism and chemical elements in medicinal plants. Siberian Medical Journal. 2014. 131 (8). 107-111.
Boyarskikh IG, Syso AI, Siromlya TI. Variability of the content of chemical elements and biologically active polyphenols in the organs of Lonicera caerulea subsp. altaica (Caprifoliaceae) in an altitudinal gradient. Siberian Ecological Journal. 2019. 6. 727–741.
Choi MK, Lee WY, Park JD. Relation among mineral (Ca, P, Fe, Na, K, Zn) intakes, blood pressure, and blood lipids in Korean adults. Korean J. Nutr. 2005. 38. 827–835
Derecha LM, Miasoiedov VV. Macro- and microelements: current understanding of their functional significance in the body of warm-blooded. Experimental and clinical medicine. 2007. 4. 21–25.
Grazul M, Budzisz E. Biological activity of metal ions complexes of chromones, coumarins and flavones. Coordination Chemistry Reviews. 2009. 253(21-22). 2588-2598.
Iosypenko ОО, Kyslychenko VS, Omelchenko ZI. Mineral composition of vegetable marrows leaves. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice. 2019. 2(30). 148–152.
Kumar SR, Madhoolika A. Biological effects of heavy metals: An overview. Journal of Environmental Biology. 2005. 26(2). 301-313.
Lovkova MJa, Buzuk GN, Sokolova SM, Derevjago LN. On the possibility of the use of medicinal plants for the treatment and prevention of pathological conditions and mikroelemenites. Microelements in medicine. 2005. 6(4). 3-10.
Lovkova MJa, Sokolova SM, Buzuk GN, Bykhovskiі VIa, Ponomarev SM. Features of the Elemental Composition of Medicinal Plants, synthesizing Phenolic Compounds. Applied Biochemistry and Microbiology, 1999. 35(5). 578-589.
Oves M, Saghir Khan M, Huda Q. A Heavy metals: biological importance and detoxification strategies. Journal of Bioremediation & Biodegradation 2016. 7(2). 1-15.
Pogorelov MV, Bumeister VI, Tkach GF et al. Macro- and microelements (exchange, pathology and methods of determination): monograph. Sumy: Publishing House of Sumy State University, 2010. 147.
Protska V. The study of mineral elements of the herb of Aerva lanata (Linn.) Juss. ex Schult. Annals of Mechnikov Institute. 2022. 3. 42-46.
Skórzynska-Polit E, Drakiewicz M, Wianowska D, Maksymiec W, Dawidowicz AL, Tukiendorf A. The influence of heavy metal stress on the level of some flavonols in the primary leaves of Phaseolus coccineus. Acta Physiologiae Plantarum. 2004. 26(3). 247-254.
State Pharmacopoeia of Ukraine: in 3 volumes / SE "Ukrainian Scientific Pharmacopoeia Center for Quality of Medicinal Products". 2nd ed. Kharkiv: SE "Ukrainian Scientific Pharmacopoeia Center for Quality of Medicines". 2015. 1. 1130 p.
Suksomboon N, Poolsup N, Yuwanakorn A. Trace elements and metals. LiverTox. 2019. 4. 1-9.
Szymański M, Witkowska-Banaszczak E, Klak N, Marciniak K, Wołowiec T, Szymański A. Effects of trace elements on polyphenolic compounds in Millefolii herba. Pol. J. Environ. Stud. 2014. 23(2). 459–466.
Zheljazkov VD, Nielsen NE. Effect of heavy metals on peppermint and cornmint. Plant and Soil. 1996. 178. 59-66.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Анали Мечниковського Інституту
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.