Дослідження антимікробної активності сировини Zinnia elegans

Анотація

Вступ. Ця робота є логічним продовженням дослідження сировини цинії витонченої (Zinnia elegans Jacq., родина айстрові (Asteraceae), яка була нами розпочата у попередніх роботах, присвячених фітохімічному вивченню. Для всебічного та поглибленого вивчення цієї рослини доцільним було присвятити увагу видам фармакологічної активності.

З огляду літератури відомо, що представникам роду цинія (Zinnia L.) притаманна антимікробна та протигрибкова активність. Зокрема закордонними науковцями досліджені антимікробні властивості етилацетатних та гексанових екстрактів із сировини цинії перуанської (Zinnia peruviana (L.) L.). Встановлено їх виражену антимікробну активність по відношенню до Staphylococcus aureus ATCC 43300, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Listeria monocytogenes CLIP 74910, Escherichia coli та Bacillus cereus. Також проведені інші дослідження щодо вивчення ацетонових екстрактів листя, квіток та коренів цинії перуанської. Визначено, що найбільш ефективним екстрактом, що проявляв виражену антимікробну активність, був екстракт коренів.

Крім того, були проведені дослідження етанольних екстрактів з листя цинії витонченої у різних концентраціях щодо пригнічення росту деяких гнилісних грибів . Результати є обнадійливими, тому актуальним є проведення більш детального вивчення атимікробної активності різних видів сировини цинії витонченої. Метою роботи було вивчення антимікробної активності сировини цинії витонченої. Матеріали та методи. Для проведення експерименту використовували траву, листя, квітки та стебла цинії витонченої, які заготовляли у фазі цвітіння в Україні (Харківська область) у серпні 2021-2022 р. Сировина представляє собою суміш сортів Карусель та Рожевий бріліант. Для проведення експерименту наважку здрібненої на порошок сировини вміщували в конічну колбу і додавали екстрагент (вода та етанол різної концентрації). Співвідношення сировина : екстрагент – 1 : 5. Настоювали протягом 1 години при кімнатній температурі, далі витяги фільтрували та концентрували до густих екстрактів. У відповідності до рекомендацій ВООЗ для оцінки активності препаратів використовували тест-штами Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Baсillus subtilis ATCC 6633, Proteus vulgaris ATCC 4636, Candida albicans ATCC 885/653. Мікробне навантаження складало 107 мікробних клітин на 1 мл середовища і встановлювалася за стандартом McFarland. До роботи брали 18-24-годинну культуру мікроорганізмів. Для досліджень використовували агар Мюллера-Хінтона. Метод дифузії препарату в агар проводили «колодязями». При оцінюванні антимікробної активності застосовували такі критерії: - відсутність зон затримки росту мікроорганізмів навколо лунки, а також зони затримки до 10 мм вказували на те, що мікроорганізм не чутливий до препарату; - зони затримки росту діаметром 10-15 мм вказували на малу чутливість культури до препарату; - зони затримки росту діаметром 15-25 мм розцінювали як показник чутливості мікроорганізму до препарату; - зони затримки росту, діаметр яких перевищував 25 мм, свідчили про високу чутливість мікроорганізму до препарату. Для більш детального дослідження антимікробної активності зразків сировини цинії витонченої для порівняння активності також встановлювали антимікробну активність препарату Хлорофіліпт, який є відомим антибактеріальним засобом. Результати та обговорення. До екстрактів з трави, листя, квіток та стебел, одержаних 96 % етанолом, значною мірою проявляли чутливість Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis та Escherichia coli. Крім того, слід зазначити, що зони затримки росту Bacillus subtilis під дією екстракту з квіток були на одному рівні з Хлорофіліптом. Щодо екстрактів сировини цинії витонченої, одержаних 70 % етанолом, то найбільші зони затримки росту відмічалися у Staphylococcus aureus, при цьому вони відповідали діаметру зон затримки росту, одержаних під впливом Хлорофіліпту. Стосовно активності екстрактів, одержаних 40 % етанолом, то вони поступалися екстрактам, одержаним 70 % та 96 % етанолом, однак також до їх дії були чутливими Staphylococcus aureus та Bacillus subtilis. Слід відмітити, що зони затримки росту Bacillus subtilis були на одному рівні як під дією екстрактів, одержаних 70 % етанолом, так і одержаних 40 % етанолом. На відміну від Хлорофіліпту до дії екстрактів, одержаних 96 % та 70 % етанолом, також проявляли чутливість Proteus vulgaris та Pseudomonas aeruginosa. Щодо екстрактів, одержаних 40 % етанолом, то ці мікроорганізми проявляли малу чутливість. Водні екстракти сировини цинії витонченої як антимікробні засоби були неефективними. Малу чутливість до їх дії проявив Staphylococcus aureus. Усі інші мікроорганізми були не чутливими до водних екстрактів, одержаних з досліджуваних видів сировини цинії витонченої. Отже, як перспективні лікарські засоби можна розглядати екстракти з трави, листя, квіток та стебел цинії витонченої, які одержані 70 % та 96 % етанолом. Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено антимікробну активність етанольних екстрактів трави, листя, квіток та стебел цинії витонченої. На основі проведеного скринінгу визначено найбільш доцільні екстрагенти  для отримання лікарських засобів – 70 % та 96 % етанол. Ці дані можуть використовуватися у подальшому при розробці нових вітчизняних лікарських засобів.

Ключові слова: цинія витончена, рослинна сировина, антимікробна активність