Експериментальні дослідження з вибору оптимального гелеутворювача та його раціональної концентрації у складі вагінального гелю з ефірними оліями

Анотація

Погіршення демографічної ситуації  є однією з головних проблем України. З 2008 по 2021 рік населення країни скоротилось на 4,5 млн., що пов'язано не тільки з економічним станом країни, а також зі станом здоров'я жінки. На репродуктивне здоров'я значно впливають інфекційні захворювання статевих органів жінок. Одним із таких захворювань є вагінальний кандидоз. У зв’язку з широким розповсюдженням даного захворювання та схильністю його до рецидивів, важливе місце в комплексі заходів для його лікування  приділяється локальному інтравагінальному введенню препаратів. У зв’язку з цим, раціональним є застосування м’яких лікарських засобів (МЛЗ), а саме вагінальних гелів, які здатні щільно контактувати зі слизовою оболонкою піхви та швидко вивільняти активні фармацевтичні інгредієнти в місці аплікації. На кафедрі заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету розробляється склад та технологія нового гелю для лікування  вагінального кандидозу, до складу якого введені ефірні олії чайного дерева, лаванди та молочна кислота. Ефірні олії забезпечують широкий спектр антибактеріальної та протигрибкової дії. Застосування кислоти молочної дозволяє підтримувати нормальний рівень рН слизових оболонок жіночих статевих органів, а разом з тим – і життєдіяльність лактобактерій, які пригнічують збудників  більшості  жіночих захворювань. Одним з основних питань при розробці гелю є вибір гелеутворювача та його раціональної концентрації. Для проведення експериментальних досліджень з метою вибору оптимального гелеутворювача у складі вагінального гелю нами були виготовлені експериментальні зразки з дозволеними до медичного застосування гелеутворювачами: Aristoflex AVC (Ammonium Acryloyldimethyltaurate/VP Copolymer) – Францiя, Clariant,  Licigel (Sodium acrylates copolymer (and) Lecithin) – Франція, Lucas Meyer,  Sepimax™ ZEN(Polyacrylate Crosspolymer–6) – Франція, Seppic.        Мета роботи – на підставі органолептичних, фізико- хімічних, мікробіологічних та структурно-механічних досліджень обрати оптимальний гелеутворювач  та його концентрацію у складі вагінального гелю, що розробляється. Матеріали та методи. Користуючись даними наукової літератури у складі зразків застосовували гелеутворювачі Aristoflex AVC, Licigel та Sepimax™ ZEN у концентрації 2%. Протимікробну та антифунгальну активність дослідних зразків вивчали in vitro методом дифузії в агар (метод «колодязів»). В якості тест-культур використовували чисті культури: грампозитивні мікроорганізми Staphylococcus aureus АТСС 25293, спорову культуру Bacillus subtilis АТСС 6633, грамнегативні культури Escherichia coli АТСС 25922 і Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, а також культури грибів: дріжджоподібний гриб роду Candida - Candida albicans АТСС 885-653, музейні культури дріжджоподібних грибів Candida tropicalis, Candida glabrata, Candida krusei. При проведені дослідів використовували однодобові суспензії бактеріальних мікроорганізмів і дводобові суспензії культур грибів у фізіологічному розчині. Мікробне навантаження становило 10⁷ мікробних клітин в 1 мл поживного середовища. Вимірювання реологічних параметрів модельних зразків проводили на ротаційному віскозиметрі “Myr 3000 V2R” (Viscotech, Іспанія) у системі коаксіальних циліндрів за методикою ДФУ (2.2.10) у  широкому діапазоні швидкостей зсуву. Дослідження проводили при температурі (37±0,1) ^оС. За результатами вимірювання будували реограми залежності напруги зсуву (r) від градієнта швидкості зсуву (D_r). Визначення однорідності досліджуваних зразків проводили за методикою, наведеною в ДФУ 1.0, с.511. Визначення колоїдної стабільності. (ГОСТ 29188.3-91 «Изделия косметические. Методы определения стабильности эмульсий»). Пробірки, на 2/3 заповнені зразком, поміщали на водяну баню з температурою (45±2°С) на 20 хв, після чого центрифугували протягом 5 хв зі швидкістю 6000 об/хв. Стабільність визначали візуально, за наявності розшарування – нестабільна, без змін – стабільна. Визначення термостабільності. (ГОСТ 29188.3-91 «Изделия косметические. Методы определения стабильности эмульсий»). Для визначення брали 5-6 скляних пробірок діаметром 15 мм і висотою 150 мм. Пробірки наповнювали досліджуємими зразками (8-10) мл і поміщали  в термостат марки ТС-80М-2 з температурою 42,5 ± 2,5 °С на 7 діб. Після цього зразки переносили на 7 діб в холодильник  з температурой (6 ± 2) °С і потім у продовж 3 діб витримували  при кімнатній температурі. Стабільність визначали візуально: якщо в одній пробірці не спостерігалось розшарування, то зразок вважали стабільним. Визначення рН водних розчинів гелів. Рівень рН досліджуваних зразків визначали потенціометрично відповідно до методики ДФУ 2.0, Том 1, п.2.2.3, с. 51–53. У роботі використовували прилад «рН-150 МІ». Результати та їх обговорення.  Досліджено мікробіологічні, структуро-механічні та органолептичні властивості зразків вагінального гелю  з гелеутворювачами Aristoflex AVC, Licigel та Sepimax™ ZEN. Встановлено, що зразок  з Aristoflex AVC має добрі сенсорні властивості: м'яку, лагідну структуру, швидко і добре адсорбується з поверхі слизової оболонки, не залишаючи відчуття липкості і маслянистого блиску, а також  має неньютонівський псевдопластичний тип течії. Досліджено вплив різних концентрацій Aristoflex AVC на реологічні властивості та мікробіологічну активність. Висновки. За результатами проведених експериментальних досліджень в якості основи для гелю обрано  гелеутворювач Aristoflex AVC  в концентрації  1% та вивчена мікробіологічна активність.

Ключові слова: вагінальний гель, гелеутворювач, органолептичні, мікробіологічні, реологічні  та фізико-хімічні дослідження