Дослідження мінерального складу бруньок Бузку угорського
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.11634272Ключові слова:
Бузок карпатський або угорський, Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb., бруньки, мінеральні сполуки, якісний склад, кількісний вміст.Анотація
Вступ. Представники роду Бузок (Syringa L.) родини Маслинові (Oleaceae Lindl.) є надзвичайно декоративними рослинами, які широко культивуються в різних Європейських країнах та в Україні. Особливо відомим є бузок карпатський або угорський (Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb.), який використовується для створення пізньовесняних та ранньолітніх квітучих експозицій у декоративному садівництві різних країн. Вона містить полісахариди, іридоїди, лігнани, флавоноїди, ефірну олію, виявляє потогінну, бронхолітичну дії та є перспективним для подальших фітохімічних досліджень. Серед різних класів біологічно активних сполук, не менш важливе значення мають мінеральні сполуки, які впливають на активність багатьох ферментів, входять до складу вітамінів, гормонів і тим самим підтримують гомеостаз організму. Саме тому актуальним є вивчення елементного складу рослин, зокрема бузку угорського, який може бути використаний для лікування поширених у сучасному світі елементозів. Мета дослідження – проаналізувати якісний склад та кількісний вміст макро- та мікроелементів у бруньках бузку угорського, який зростає на території України. Матеріали та методи. Для дослідження використовували сировину, заготовлену у травні 2023 року в ботанічному саду НФаУ. Елементний аналіз проводили атомно-абсорбційним спектрографічним методом з фотографічною реєстрацією на приладі ДФС-8. Результати й обговорення. Методом атомно-абсорбційної спектрографії у бруньках бузку угорського встановили присутність 19 мінеральних елементів, із яких 10 (Сa, Cu, Fe, K, Co, Mg, Mn, Zn, P, Mo) є ессенціальними. Загальний вміст макро- та мікроелементів становив 1320,42 мг/100 г. Вміст макроелементів у досліджуваній сировині дорівнював 1280,2 мг/100 г. У переважних концентраціях накопичувались (мг/100 г): K (700,00 ± 410,60), Ca (250,00 ± 20,80), P (127,00 ± 11,18) та Mg (112,00 ± 10,85). Загальний вміст мікроелементів становив 39,75 мг/100 г. Серед мікроелементів домінували (мг/100 г): Fe (15,00 ± 1,55) та Al (12,50 ± 0,86). Висновки. Вперше методом атомно-абсорбційної спектрометрії у бруньках бузку угорського ідентифікували та встановили кількісний вміст 19 мінеральних сполук. Домінуючими є калій, кальцій, фосфор та магній. Важкі метали ідентифіковані у дозволених межах, тому бруньки бузку угорського є досить безпечною сировиною для застосування. Проведені дослідження підтверджують, що бруньки бузку угорського містять у значній кількості життєво важливі мінеральні сполуки, у першу чергу – ессенціальні елементи. У поєднані з іншими біологічно активними речовинами бузку угорського це вказує на терапевтичну цінність та перспективність рослини для створення нових препаратів різної фармакологічної дії на основі досліджуваної рослинної сировини.
Посилання
Bondarenko I., Kyslychenko V. Study of the mineral composition of the grass Timothy meadow. Annals of Mechnikov institute. 2023. № 4. 46-49. DOI: 10.5281/zenodo.10257194.
Balanchuk T. I, Мazulin A. V., Оproshanska Т. V, Мazulin G.V. The investigation of inorganic elements composition in Carduus nutans L. and Carduus acanthoides L. flores and leaves. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice. 2017. 10 (1). 42–48. DOI:10.14739/2409-2932.2017.1.93436.
Baloch S. Essential and Non-Essential Elements in Medicinal Plants: A Review. Biomedical Journal of Scientific & Technical Research. 2021. 33. 4. P. 26098-26100. DOI: 10.26717/BJSTR.2021.33.005446.
Choi M. K., Lee W. Y, Park J. D. Relation among mineral (Ca, P, Fe, Na, K, Zn) intakes, blood pressure, and blood lipids in Korean adults. Korean J. Nutr. 2005. 38. 827–835. Doi:10.3746/pnf.2012.17.2.093.
Iosypenko О. О., Kyslychenko V. S., Omelchenko Z. I. Mineral composition of vegetable marrows leaves. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice. 2019. 2(30). 148–152. DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.2.170978.
Kumar S. R., Madhoolika A. Biological effects of heavy metals: An overview. Journal of Environmental Biology. 2005. 26 (2). 301-313.
https://www.researchgate.net/publication/7435890.
Oves M., Saghir K. M., Huda Q. A. Heavy metals: biological importance and detoxification strategies. Journal of Bioremediation & Biodegradation. 2016. 7(2). 1-15. https://doi.org/10.4172/2155-6199.1000334.
Pogorelov M. V., Bumeister V. I., Tkach G. F. Macro- and microelements (exchange, pathology and methods of determination): monograph. Sumy: Publishing House of Sumy State University, 2010. 147.
Pharmaceutical Encyclopedia / V. P. Chernykh - 2nd ed. revised. and supplemented. – Kyiv: Morion 2010. –1632.
https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1466/mikroelementi.
Protska V. The study of mineral elements of the herb of Aerva lanata (Linn.) Juss. ex Schult. Annals of Mechnikov institute. 2022. 3. 42-46. https://doi.org/10.5281/zenodo.7071012.
State Pharmacopoeia of Ukraine: in 3 volumes / SE "Ukrainian Scientific Pharmacopoeia Center for Quality of Medicinal Products". 2nd ed. Kharkiv: SE "Ukrainian Scientific Pharmacopoeia Center for Quality of Medicines". 2015. 1. 1130.
Suksomboon N., Poolsup N., Yuwanakorn A. (2019). Trace Elements and Metals. LiverTox., 4, 1-9. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK548854.
Sousa C., Moutinho C., Vinha A. F., Matos C. (2019). Trace Minerals in Human Health: Iron, Zinc, Copper, Manganese and Fluorine. Ijsrm. Human. 13 (3). 57-80.
https://core.ac.uk/download/pdf/227979202.pdf.
The content of biologically active substances and elemental composition of St. John's wort herb from different manufacturers. Derkach T. M., Strashnyi V. V., Starikova O. O., Lysenko S. M. Pharmaceutical journal. 2018. № 4. 5-13. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9576.
Traditional uses, phytochemistry and pharmacology of genus Syringa: A comprehensive review. Wenbo Zhu et al. Journal of Ethnopharmacology. 2020. 113-465. DOI: 10.1016/j.jep.2020.113465
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Анали Мечниковського Інституту
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.